Учора відбулося урочисте відкриття книгарні Товариства книголюбів, яке організаторами — самим товариством на чолі з Любов’ю Трофимовою — було назване «ритуальним руйнуванням стіни між українськими читачами і українськими книжками».
За підрахунками організаторів заходу, у Києві сьогодні існує лише одна книгарня на 100 000 населення, що, згідно їх оцінки, можна вважати «антирекордом серед столиць Європи». Тож при відкритті вищезгаданої книгарні на вул. Пушкінській (Шевченківський р-н) було «збудовано» стіну, серед картонних цеглинок: «закони», «оренда» тощо — все, що заважає здійсненню зв’язку читач — книга.
Розвалити яку було запрошено політиків, чиновників, а також письменницю Ірен Роздобудько, книговидавця Леоніда Фінкельштейна, письменницю Катерину Хінкулову, журналіста Юрія Макарова...
Акція була спрямована на те, щоб популяризувати власне українські книги, яких навіть у небагатьох існуючих книгарнях катастрофічно не вистачає. Саме тому, «руйнуючи стіну між читачем та книгою», вони акцентували увагу на тому, що книгарні повинні бути зорієнтовані власне на український продукт. Юрій Макаров зазначив, що це не є обмеженням права читачів на вибір літератури, адже, за його словами, «монополії української книги немає навіть на горизонті». А Леонід Фінкельштейн зазначив: «Українська книгарня повинна бути для того, щоб була Україна».
Як згодом виявилося, у самій нововідкритій книгарні наявні і російськомовні книги, щоправда, тут йдеться про видання на зразок поезії Пушкіна. Як повідомила Любов Трофимова, дуже важливим є вже те, що зарубіжну літературу у крамниці подано в українському перекладі. А взагалі ж своєю метою пані Любов ставить повернення культури користування книгою.
Коментуючи питання поширення української книги, Ірен Роздобудько, яка наразі займається підготовкою до екранізації двох своїх творів, зазначила, що проблеми наявні не у сфері українського книговидавництва, а в галузі книгорозповсюдження. За словами письменниці, в Україні «немає книгарень, а люди інтелігентні, розумні у нас є». І саме вони, на думку Ірен Роздобудько, повинні замінити те покоління політиків, яке, називаючи улюблені книги, обмежується перерахуванням Н. Маккіавеллі, Т. Шевченка та Лесі Українки, тобто насправді «не знає та не читає українську літературу».
