Фахівці Інституту соціології НАН України закінчили низку дослідницьких проектів «Україна — Європа», у яких йдеться про способи життя та особливості масової свідомості українців та європейців. На думку заступника директора Інституту соціології Євгена Головахи, отримані дані допоможуть реально оцінити місце, яке Україна займає в Європі.
Одне з цих досліджень мало на меті узагальнити, як в останній час змінилися життєві цінності українців. Експерти констатували, що в останні роки українці стали менше думати про хліб насущний, а більше уваги приділяти своєму духовному світу та самореалізації. Як стверджує автор дослідження «Динаміка ціннісних пріоритетів громадян України (1991— 2006)» доктор філософських наук, професор, головний науковий співробітник Інституту соціології Анатолій Ручка, до 2000 року серед громадян України дуже поширилася вага матеріальних цінностей (коли першочергово людина хвилюється про фізичну та матеріальну безпеку себе та своєї сім’ї). Причина такої ситуації зрозуміла — масове зубожіння людей. Через це «цінності виживання» поділяли понад 76% людей, вважає Анатолій Ручка. «Зростання ваги матеріалістичних цінностей у менталітеті громадян супроводжувалося посиленням їх орієнтацій на традиціоналістські (вітальні, традиційні, релігійні) цінності», — зазначив експерт.
Після 2000 року ціннісні орієнтації українців значно змінилися. Експерти почали фіксувати, що вага «цінностей виживання» серед українців почала зменшуватися. Так, у 200 році їх вже поділяли 59% опитаного населення. І хоча матеріалістичні цінності ще займають велике місце у суспільній свідомості, їхня вага вже не така беззаперечна, як це було сім років тому: зниження традиціоналізму торкнулося всіх вікових категорій українців, але найбільше — молоді, говорять фахівці. На думку дослідників, така трансформація відбулася внаслідок поліпшення життя — підвищення пенсій та зарплат, регулярності їх виплат тощо.
В останні роки соціологи зафіксували ще один вид життєвих цінностей — змішану ціннісну орієнтацію. Це — синтез цінностей, який поєднує в собі і «цінності виживання» і «цінності самореалізації». На думку Анатолія Ручки, в порівнянні з 2000 роком, кількість прихильників такого підходу до життя зросла удвічі і нині його сповідує близько 40% громадян України. «Її значущість для вітчизняного суспільного етносу слід оцінювати позитивно, бо змішана ціннісна орієнтація — прихильників цієї орієнтації можна назвати реалістами — більш-менш адекватно відповідає тим суспільним реаліям, які склалися в країні сьогодні», — переконаний Анатолій Ручка.
Але є в Україні, як і у більшості країн, ще один прошарок населення, для представників якого на першому щаблі ціннісної ієрархії стоять «цінності самореалізації». Тобто, перш за все, таких людей хвилює розвиток власного творчого потенціалу, вони прагнуть вдосконалювати свій внутрішній світ, дуже важливою для них є можливість займатися творчістю, наукою тощо. На думку експертів, таких ідеалістів у нас — близько 1,5%. На жаль, дослідники не встановили, який матеріальний стан прихильників таких життєвих цінностей і чи взагалі залежить формування такого світогляду від економічного становища людини. Тому що, за даними фахівців Інституту соціології, в розвинених країнах таких «постматеріалістів» значно більше.
Ще один позитив, який говорить про хоч малопомітну, але суспільну еволюцію — в українській громаді зросла важливість ліберально-демократичних цінностей. Йдеться про державну незалежність і демократичний розвиток суспільства, рівність можливостей для всіх, індивідуальну незалежність та підприємницьку ініціативу, свободу слова тощо. Цю тенденцію соціологи демонструють за п’ятибальною шкалою: від 3,3 балів у 2000 році до 3,6 балів у 20006 році. «Це — знаковий тренд в ментальності українців, — вважає Анатолій Ручка. — З одного боку, він виступає як цілком закономірний результат суспільних трансформацій в незалежній Україні, а з іншого — показує перспективу зростання громадянської культури населення, яка своєю чергою є соціокультурним підгрунтям консолідованої демократії».
