Український Нацбанк намагається показати, що дослухається до громадської думки в країні, яка, по суті, повстала проти введеної центробанком вимоги проводити валютообмінні операції тільки за умови пред’явлення документа, що засвідчує особу і резидентність (громадянство). У вівторок керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький роз’яснив: щоб уникнути зловживань із ксерокопіями перших сторінок паспорта, взятими при купівлі-продажу валюти, на них має ставитися штамп про здійснення операції. «Тим самим буде забезпечено неможливість використання копії для проведення повторних операцій», — сказав він «Інтерфаксу Україна» і нагадав, що ці ксерокопії захищені законом про банківську таємницю, за порушення якого банки несуть кримінальну відповідальність.
Ксерокопія, можливо, й захищена. Її ні пограбувати, ні притягнути до суду за неповернення кредиту тощо. Але хто візьме на себе роботу убезпечити людину, яка піддалась шахрайству через розголошення її особистих даних? Люди в нашій країні не вірять ні міліції, ні судам, і тому не хочуть ризикувати...
Тим часом Нацбанк, який посилається на досі чинний декрет часів прем’єрства Леоніда Кучми, виданий в умовах гіперінфляції і постійної девальвації національної валюти, користується цяткованими картами. Адже декрет справді вимагає пред’являти посвідчення особи під час купівлі і продажу валюти. (Але не передбачає копіювання). Причому робиться це з єдиною і цілком легітимною й логічною метою: обмежити у валютообмінних операціях іноземців, щоб вони не наживалися на спекуляціях валютою і не шкодили таким чином нашій країні.
Для громадянина України жодних обмежень законодавство країни при продажі-купівлі валюти не передбачає. Інша справа — людина, у якої немає нашого громадянства, для неї інші правила. Отже, просто пред’явивши свій паспорт, український громадянин легко вступає в свої валютні права. Чому в той «декретний» і навіть дещо диктаторський з точки зору чинної Конституції час не додумались до копіювання документів? Чи то через дефіцит і дорожнечу цих приладів, чи тому, що тоді права людини і громадянина в нашій країні поважали ще трохи більше, ніж сьогодні. Впровадження цієї норми — явна самодіяльність Нацбанку (яка, до речі, вкотре підриває довіру до банківської системи країни). Поза сумнівом, хороший юрист міг би до таких дій і статтю віднайти в Кримінальному кодексі. Щось на кшталт перевищення повноважень. Не випадково джерело в Мін’юсті, куди надійшла на реєстрацію злощасна постанова НБУ №278, повідомило, що зарозумілий мегарегулятор незабаром буде вимушений цей документ скасувати...
Проте товариш явно поспішив. Тому що Нацбанк навряд чи міг би піти на перевищення своїх повноважень, якби завчасно не отримав добро від уряду. Не випадково віце-прем’єр-міністр — міністр інфраструктури Борис Колесніков з упевненістю заявив, що посилення правил обміну валюти не позначиться на футбольних уболівальниках і не матиме негативних наслідків для проведення в Україні Євро-2012.
Та якщо Колеснікова наразі турбують головним чином інтуристи, то глава уряду України Микола Азаров, щоб не осоромитись, зобов’язаний захищати права власних громадян. І він пообіцяв, що Нацбанк «скоригує» свою постанову. Як саме і як скоро — Микола Янович, звісно, не вказав, тому що НБУ у нас, як відомо, цілком незалежний орган...
Тим часом глава радників голови НБУ майже через два місяці після прийняття обговорюваної постанови говорить про те, що Нацбанк усього лише планує розширити перелік документів, за якими можна буде купувати валюту (поки що для цього придатний виключно паспорт України). Чи заспокоїли українців його запевнення в тому, що дії НБУ перебувають у контексті посилення боротьби з корупцією і прагнення впроваджувати європейські принципи в боротьбі з відмиванням коштів, отриманих незаконним шляхом? «Ми хочемо показати приклад того, що законодавчі рішення не повинні ігноруватися», — сказав Литвицький.
Власне, цю саму думку висловив народний депутат Арсеній Яценюк (НУ-НС, лідер партії «Фронт Змін») у своєму позові до Окружного адміністративного суду Києва. У ньому наголошується, що збір, зберігання, використання і поширення інформації про фізичну особу, в тому числі конфіденційної інформації про фізичну особу, здійснюється тільки на підставі закону. А постанова НБУ не є законом і призводить до порушення закріплених у Конституції України і Законі «Про інформацію» прав і законних інтересів громадян. У позові наголошується, що НБУ не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України, тому його постанова, як вважає Яценюк, є протиправною, такою, що грубо порушує права громадян України, і має бути скасована в судовому порядку.
