Минулої суботи на рятувально-водолазній станції № 1 київського ДКП «Плесо» (Труханів острів) за участі багатьох представників столичних засобів масової інформації відбулися випробування багатоцільового рятувального засобу «Глісер-1».
Об 11 годині команда «Від гвинта!» «запустила» «волгівський» двигун аероглісера, і той прямо з берега вийшов на лід, а потім плавно плюхнувся у воду та стрімко помчався хвилями. З таким самим успіхом він повернувся назад і без проблем вискочив на прибережний битий лід. Головною перевагою цього апарата над іншими рятувальними засобами є його конструкція — рушійний елемент (повітряний гвинт) знаходиться на поверхні.
Під час випробувань кермо у свої руки взяв головний інспектор Державної пошуково-рятувальної служби на водних об’єктах (ДПРСВО) МНС Віктор Виборнов.
Замовником аероглісера виступила ДПРСВО МНС. Надлегке судно спроектував і побудував один із вітчизняних виробників — науково-виробниче об’єднання «Європа», розташоване в місті Українка на Київщині.
«Глісер-1» є плоскодонним катером вагою всього 350 і вантажопідйомністю 400 кг (довжина — 510 см, ширина — 220 см, осадка — всього 10 см). Він здатен розвивати швидкість до 60 км/год. по воді і до 80 км/год. по льоду. Аероглісер розраховано на чотирьох пасажирів. Крім води і льоду катер може успішно пересуватися і по зарослому травою болоту, куди звичайним катерам, човнам, а також автомобілям і навіть тракторам зазвичай шляху немає.
Передбачено, що на борту катера буде надувний рятувальний пліт місткістю від 5 до 20 чоловік. У разі необхідності надання допомоги великій групі рибаків, які відірвалися на крижині, катер скидає поруч із місцем НП пліт, який приводить у робочий стан стисле повітря протягом 30 секунд.
Начальник ДПРСВО Валерій Шепель розповів присутнім журналістам, що технічне завдання на виготовлення глісера спільно підготували рятувальна служба та НВО ще в липні минулого року. За сiм місяців катер було побудовано з використанням вітчизняних матеріалів.
У 2003 році ДПРСВО планує замовити їх близько десяти — це залежатиме від стану фінансування. Вартість першого (дослідного) рятувального судна обійшлася в 36 тисяч гривень, а це втроє дешевше, ніж коштують аналогічні іноземні зразки.
Уже наступні екземпляри цілком можливо будуть бiльшими за розмірами та місткістю. Вони надходитимуть передусім на рятувальні станції, що забезпечують безпеку людей на водосховищах Дніпровського каскаду. Саме на цих рукотворних морях у негоду найбільш часті випадки відриву крижин із рибалками. Така сама картина майже щозими і на Азовському морі.
Звичайно, кількість замовлення в десять машин не задовольнить усіх потреб рятувальних служб. Як повідомили «День» в прес-службі МНС, необхідна кількість аероглісерів — сотні апаратів. У тому, що завдяки введенню цього плавзасобу до штату МНС, кількість трагедій серйозно зменшиться, ніхто не сумнівається.
