Літо, як відомо, час відпусток і канікул. І якщо відпочинок для дорослих розпланований заздалегідь — море або дача з картоплею, — то вирішити, куди відправити дитину, набагато складніше. По-перше, за нею повинні наглядати. По-друге, добре годувати та розважати. По- третє, відпочинок дитини має бути по кишені батькам. Літнім дитячим відпочинком й оздоровленням займаються як у міських органах влади, так і в Міністерстві сім’ї, молоді та спорту. Утім, із вельми перемінним успіхом.
Уже кілька років українські школи зобов’язані відкривати денні табори для школярів: проводити екскурсії містом, туристичні поїздки в регіони, організовувати спортивні змагання, творчі конкурси й фестивалі. Начебто все гаразд: тільки цього літа в столиці працювали 226 пришкільних «стаціонарів», де відпочили понад 17 тисяч дітей. Багато це чи мало? Порахуйте самі: загалом у Києві приблизно 250 тисяч школярів. Чи існує попит на такий відпочинок? Як відпочивають при школі, міг спостерігати будь-який киянин: малюки стрункими колонами ходили по розпеченому місту в музеї та театри, а у вільний від екскурсій час, як на уроках фізкультури, грали в рухомі ігри на асфальтних кортах... За словами батьків, у школу на літо хочуть небагато, але є діти, для яких такий відпочинок набагато кращий за село з бабусями.
Загалом батьки задоволені, вважають у Головному управлінні освіти і науки м. Києва. Дозвілля під наглядом вчителів, харчування та піші прогулянки обійшлися батькам трохи менше 32-х гривень — 15% від вартості відпочинку. Суму цю витратили виключно на вхідні квитки та харчування. Здавалося б, у такий табір при школі влаштувати дитину найпростіше: тут і ціни нижчі, й умови вже знайомі. Але в столиці школярам надають лише одну зміну, яка закінчилася наприкінці червня, — вже в липні більшість вчителів і вихователів йдуть у відпустки. І потрапити в такий табір можуть, знов-таки, не всі охочі: згідно з розпорядженням КМДА, переваги при зарахуванні в пришкільний табір віддають дітям молодшого віку з сімей пільгових категорій.
Цього року значно виросла вартість путівок у заміські табори й санаторії. Як розповіли в Міністерстві молоді, сім’ї та спорту, всього в сезоні- 2006 відкрилися 1010 стаціонарних таборів із середньою вартістю одного «ліжко-дня» від 45 до 116 гривень. За інформацією міністерства, ціна відпочинку залежить від наявності біля табору моря або хоч би ріки, лісу. З огляду на те, що зміна не може тривати менше трьох тижнів, тисяча гривень — це навіть мало, пристойний відпочинок може обійтися і в дві тисячі гривень, що багатьом не по кишені. «Поміркуйте самі: відпочинок у Ворзелі під Києвом коштує 1060 гривень, а в мене зарплата наполовину менша! — розказує Раїса, мати 13-річної балерини. — Тому набагато простіше відправити дитину в «Артек» за путівкою від балетного училища».
«Днями відкриються зміни в профільних установах: для членів Малої Академії Наук, спортсменів, груп юних пожежників, інспекторів дорожнього руху, дитячих художніх колективів, — розказує начальник відділу інформаційного забезпечення Головного управління освіти та науки Олена Батечко. — Сюди діти йдуть дуже охоче, бо не лише відпочивають, а й продовжують вчитися, спілкуються у своєму спеціалізованому середовищі». Для обдарованих дітей і відмінників літній відпочинок залишається безплатним, його фінансують державні підприємства та міністерства. Батькам таких дітей треба звернутися в обласні та районні управління у справах сім’ї, молоді та спорту або безпосередньо в міністерство. Звісна річ, пільги залишилися для значної частини школярів. Крім талантів, безплатні путівки надають сиротам і інвалідам, а решту батьки оплачують частково: як розпорядилися в міськадміністрації, батьки повинні сплачувати не менше 11% вартості дитячого відпочинку.
Радує те, що цього року багато санаторіїв і таборів пережили серйозний ремонт і готові приймати дітей хоч цілий рік. Для виховання дітей тут відбирають кращих студентів педагогічних навчальних закладів і досвідчений обслуговуючий персонал. «У всіх закладах для дитячого відпочинку є кваліфіковані медпрацівники, — зазначає прес-секретар Міністерства охорони здоров’я Тетяна Юрченко. — Але, на жаль, розказати детально про саме оздоровлення ми не можемо, оскільки лікарі підпорядковуються не нашому міністерству».
Попри очевидні переваги відпочинку дітей за містом і в компанії ровесників, дістати путівку «просто так», не від підприємства і не через навчальні заклади, не так уже й просто, та й дуже дорого. Можливо, тому дитячим дозвіллям займаються приватні підприємці від влади: наприклад, під Одесою приватний санаторій утримує один із місцевих народних депутатів. Оздоровлює дітей своїх виборців безплатно та якісно — задоволені всі. А потрапити в державний піонертабір легко: для цього не потрібні жодні особливі документи або вимоги до дитини. Зробити це можна через профспілкові організації або туристичні бюро. І так, і так батьки виплачують значну частину суми, оскільки, за їхніми словами, вже не залишилося путівок ні з 10-відсотковою, ні навіть із 50-відсотковою оплатою з боку дорослих. Тож грошова сторона питання залишається визначальною у виборі літнього оздоровчого закладу: адже не кожен з батькiв може дати змогу своїй дитині відпочити.
