Найзавзятішим противником збереження пільг стала Податкова адміністрація. Вона сьогодні переживає відчутні проблеми щодо виконання плану надходжень у держбюджет і сподівається розв’язати їх за рахунок металургів. «Експеримент завершиться 1 січня 2002 року. Тепер час перейти до цивілізованих норм стягнення податків. Це треба припинити», — заявляє заступник голови Податкової адміністрації Олексій Шитря. Зазначимо, що головний податківець країни Микола Азаров проти податкового експерименту виступає не так категорично. Відомо, що він у Партії регіонів представляє інтереси індустріальних кіл Донбасу.
Але головні зусилля з лобіювання продовження експерименту металурги зосередили на прем’єр-міністрові. Голова ради директорів «Індустріального союзу Донбасу» Сергій Тарута після зустрічі з Анатолієм Кінахом заявив, що уряд розуміє важливість металургії для української економіки і не допустить скасування пільг. Через деякий час підтвердив цю заяву й сам прем’єр. «Експеримент у гірничо- металургійному комплексі є невід’ємною частиною Програми довгострокового розвитку галузі», — заявив Кінах. При цьому він, щоправда, уточнив, що умови експерименту будуть відкоректовані: «Фінансовий результат експерименту має витрачатися не на споживання, а на розвиток, на можливість підприємств реалізовувати інвестиційні, інноваційні проекти з підвищення їхніх якісних характеристик, з-поміж них і таких, як енергозбереження, технічне й технологічне переоснащення.» Ці слова прозвучали 16 жовтня. Також прем’єр-міністр виступив за зменшення кількості учасників експерименту. Але, загалом, Кінах підтримав металургів, і вони вже розпочали потихеньку святкувати перемогу.
Яким же було їхнє здивування, коли всього лише через два тижні, 1 листопада, більшість членів урядового комітету економічного розвитку виступили проти збереження податкових пільг. Анатолій Кінах на засіданні комітету не був присутнім, але очевидно, що без його відома таке принципове рішення навряд чи було б прийняте. А віце-прем’єр Василь Роговий, який очолює комітет із питань економіки, не приховував, що принципово не підтримує податкові пільги для окремих галузей. Він вважає, що треба знижувати податки для всієї економіки. «Якби металурги стали, в доброму значенні цього слова, лобістами Податкового кодексу, то вони б оздоровили не тільки своє фінансове становище, але й своїх «суміжників», і тоді економічний ефект був би значно вищим», — заявив Роговий. Податковий кодекс передбачає зниження майже всіх основних податків, але він точно не буде прийнятий цього року, — на цьому сходяться абсолютно всі спостерігачі. Після першого читання до проекту кодексу надійшло 5 тисяч поправок депутатів, а значить, епопея з прийняттям цього документа розтягнеться надовго.
Причина різкої зміни позиції Анатолія Кінаха, скоріше за все, криється у Вашингтоні, а якщо точніше, — у штаб-квартирі МВФ. Міжнародний валютний фонд після переговорів його глави Херста Келера з українським прем’єром пом’якшив свою позицію щодо Податкового кодексу. Раніше Фонд виступав категорично проти зниження податків, оскільки не бачив джерел компенсації втрат держбюджету. Поступкою Кінаха у відповідь, мабуть, і стало рішення про скасування податкових пільг для окремих галузей (до речі, не тільки для металургійної, але і для деревообробної). Після консультацій в уряді, 6 листопада, президент Української асоціації підприємств чорної металургії Анатолій Голубченко оцінив шанси металургів на продовження податкового експерименту в 30%.
Ураховуючи, що гірничо- металургійний комплекс має могутній лобістський потенціал у Києві, а також відсутність єдиної думки щодо пільг в уряді (категорично проти припинення експерименту виступає міністр промполітики Василь Гуреєв), багато залежатиме від позиції Президента України. Донецький губернатор Янукович наприкінці минулого тижня заявив, що мав розмову з Леонідом Кучмою, і той підтримав ідею збереження податкових пільг. Але сам Президент публічно свою позицію поки що не висловлював. Компромісом між противниками та прихильниками податкового експерименту могло б стати збереження пільг, але тільки на період до ухвалення Податкового кодексу. У такому разі небажаного розриву між припиненням експерименту і зниженням податкових ставок для всієї економіки не було б. А значить, і загроза підриву експортного потенціалу України була б не такою очевидною.
ДО РЕЧІ
Міжнародна комісія з торгівлі США (ITC) одноголосно визнала факт збитку американської металургії від імпорту гарячекатаного прокату з інших країн, зокрема, з України. Комісія повідомить про своє рішення Міністерство торгівлі США до 13 листопада 2001 року, після чого Мінторг визначить обмежувальні заходи на імпорт до США гарячекатаного прокату, зокрема, антидемпінгове мито на постачання цiєї продукції з України.
Як відомо, 24 квітня Мінторг США оголосило про встановлення 89,49-відсоткового попереднього мита на гарячекатаний плоский прокат, що ввозиться з України . Україна безуспішно намагалася добитися припинення антидемпінгового розслідування, оскільки США пропонували неприйнятно низькі квоти для укладення угоди: 13—14 тис. тонн на рік при референтній (мінімальній) ціні, що на $15—20 перевищує реальний рівень цін на цю продукцію на американському ринку, або 25 тис. тонн при перевищенні референтної ціни реальною на $60—70. (Обсяг постачання у США гарячекатаного прокату українського походження протягом минулих років був на рівні 160—190 тис. тонн на рік, що становить біля 2,7% всього імпорту в цій країні.) На думку Мінпромполітики, введення високого мита на імпорт сталі з України призведе до повного закриття американського ринку для українських виробників сталі.
