Комуністи і «Трудова Україна», усунувши з уряду НДП, взялися за усунення кадрів СДПУ(о). Міністр культури комуніст Михайло Голубєв, незважаючи на позицію Віктора Медведчука і протести партії, таки звільнив члена ревізійної комісії цієї партії директора українського театру Володимира Загурського, на що той відповів позовом до суду. На черзі, як виявляється з інформації конфіденційних джерел, справи нового уряду Криму проти членів СДПУ(о), в Керчі та Ялті, причому і проти членів СДПУ(о) і навіть проти посадових осіб, котрі просто співчувають есдекам. СДПУ(о), однак, ще не визначилася з адекватною відповіддю, але сьогодні стає цілком ясно, що головною віссю міжпартійної боротьби в Криму буде протистояння комуністів і «трудовиків» партіям центристського блоку — НДП (навіть якщо на основі трьох партій буде створено нову партію, куди ввійде і «Трудова Україна»!), СДПУ(о), Аграрної партії. Після отримання інформації про майбутнє злиття НДП, партії Регіонів і «Трудової України» в Криму заговорили про те, що «Трудова Україна» раніше повинна очиститися від заплямованої кримської організації, принаймні від людей, що до неї входять. Немає сумніву, що ті, від яких «очистяться», якщо це все ж станеться, будуть і надалі блокуватися з комуністами, тому що, крім них, такі «кадри» навряд чи хтось іще прийме до своїх лав, а тим більше введе до партійних виборчих списків. Кримська організація СДПУ(о), яка вже уклала угоду про співпрацю з НДП і Аграрною партією, буде й надалі, незважаючи на столичний розклад сил, триматися в регіоні саме цього блоку, що є єдиним посилюючим варіантом партійної взаємодії.
Всі інші партії прославилися поки що не так конструктивною працею, як викриттями і претензіями один до одного. Наприклад, кримська організація УНР у пресі пред’явила претензії партійній організації Демсоюзу з приводу того, що в Сакському районі секретар завідуючого райнаросвіти Тетяна Лебєдєва начебто викликала директорів шкіл і «змушувала їх займатися агітацією і пропагандою партії Демократичний Союз». Керівник кримської організації цієї партії Дмитро Омельчук на спеціальній прес-конференції в Сімферополі представив журналістам саму Тетяну Лебєдєву, яка заявила, що «всі факти вигаданi. Я такого не робила!» Після цього вони разом зажадали вибачень і спростувань у тих же засобах масової інформації. Однак у відповідь лідер кримської організації УНР Олег Фомушкін також на спеціальній прес-конференції представив журналістам свого свідка — депутата Сакської райради і лідера районної організації Ольгу Стьопкіну, яка була на згаданій нараді і яку також «змушували агітувати за Демсоюз».
Чим справа закінчиться — покаже час, але подібні ситуації в Криму трапляються не вперше: у автора є факти, коли вже не одна партія, використовуючи свій адміністративний ресурс, натикалася на структури, які за її розрахунками повинні бути її, але насправді були раніше зайняті іншою партією, і виникав конфлікт. Наприклад, зрозуміло, що партія Регіонів зараз намагається записати всіх податківців до свого активу, але деяким із них, причому часом масово, ще коли Партії регіонів не було, припали до смаку інші партії і вони отримали їхнi членські квитки. А тепер податківці потрапляють у двозначне і, треба сказати, небезпечне становище: коли агітувати за одних — страшно, а не агітувати за інших — не дозволено. І що їм робити?
Минулого тижня спробувала завоювати місце в серцях виборців і кримська організація «Яблука». Споукмен (так сказано в тексті прес-релізу. — Авт. ) партії Олег Медвєдєв, котрий прибув iз Києва, не лише пропагував програму і демонстрував зв’язок з російським «Яблуком», але критикував меджліс кримських татар за блокування з НРУ Удовенка. Він сказав, що партія «зверталася до меджлісу, а прийде час — звернемося і до курултаю», з приводу того, що «коли кримські татари шукають шляхів інтеграції до кримського суспільства, то вони повинні передусім прагнути до діалогу і шукати взаєморозуміння з більшістю цього суспільства, а не укладати політичні блоки, які цю більшість тільки роздратовуватимуть і посилюватимуть нерозуміння між цією більшістю і кримськими татарами».
Але коли слово отримала лідер кримської організації Галина Волкова, вона повністю занапастила справу, бо наговорила такого, чого немає ні в програмі, ні в статуті «Яблука»: перемагати, за її словами, «Яблуко» на виборах буде, спираючись «на російський народ і на євреїв». Загострюючи ситуацію, вона назвала політичну позицію кримських татар, безперечно, вільних у своєму політичному виборі, «повною виклику російськомовному населенню» з таким виглядом, начебто свого часу депортація кримських татар, а потім тривала протидія поверненню їхніх цінностей взагалі не були викликом тюркомовному населенню. Вона звинуватила їх у «антагоністичному характері політичної ситуації» і в тому, що «в селах підіймає вила на татарина російська людина на захист своєї землі». Політичні організації Руху і кримських татар вона взагалі обізвала «нацистами» — і все це через те, що свого часу меджліс відкинув пропозиції «Яблука», а саму Галину Волкову попрохали вийти iз засідання меджлісу.
Зайво говорити, що успішними буде меншість партій, однак кожна з них сьогодні ще сподівається на повний успіх, а тому внаслідок умінь своїх лідерів вже веде непримиренну війну за місце у Верховній Раді. Виборцеві в цій ситуації не зайве було б зрозуміти, що результативність партії визначаться зовсім не її агресивністю, а якістю конструктивної програми і здатністю чесно її виконати…
