На центральних російських каналах — знову парад дезінформації та відверто брехливих новин щодо ситуації в Україні. Найчастіше потерпає Крим, адже українські та міжнародні медійники, котрі перед закриттям кордонів не були на території півострова, уже не можуть туди потрапити. Більше того, навіть місцевих журналістів обмежують. Так наприклад, кореспондентів телеканалу ATR не пропускали ні до Верховної ради Криму, ні у будівлю Ради міністрів, куди мали доступ їхні російські «колеги». Тож справжній розвиток подій доводиться скрупульозно перевіряти. А в цей час «сусідське» телебачення штампує нові фейки.
Технологія створення «новинних» сюжетів стара і «перевірена часом» — нарізка коротких кадрів, із місць, які неможливо топографічно ідентифікувати, підкладається під закадровий голос журналіста або ведучого. Поспішаючи, медійники вже навіть не звертають увагу на деталі, що суперечать їхнім месиджам. Наприклад, у неділю російський «Перший канал» транслював сюжет про «українських біженців». Під слова: «Тільки за останні два тижні кордон (із Росією) перейшли понад 140 тисяч чоловік. І серед них не тільки жителі південно-східних районів України, але також центральних і західних», — підкладали картинку українсько-польського кордону на пропускному пункті «Шегині». Через деякий час саме це відео видалили, замінивши іншим відеорядом із тим же текстовим оформленням. Такі сюжети транслював не тільки «Перший канал», а й «Росія 24», який вирішив дослідити ситуацію ще й з морським кордоном. Сюжет Анни Сорокіної можна вважати майстер-класом як зробити новину, навіть якщо новини ще немає: «В адміністраціях селищ, близьких до порту (порт Кавказ на косі Чушка в Керченській протоці, Краснодарський край, Росія — Авт.), є негласний список адрес місцевих жителів, які можуть прийняти біженців і надати їм житло. Причому, цей список почали складати заздалегідь, навіть незважаючи на те, що біженців з України чи Криму тут ще не зустрічали».
Також, за останні дні Міноборони України спростували низку брехливих російських сюжетів щодо ситуації в Криму. Так, наприклад, неправдивою виявилася інформація про те, що фрегат ВМС України «Гетьман Сагайдачний» нібито підняв російський триколор, а також те, що українські військові залишають свої частини та масово виходять із лав Збройних сил України. На жаль, такі новини розходяться і по більш-менш неупереджених російських ЗМІ. Так, новину про звільнення кримських військовослужбовців із посиланням на РІА «Новости» розповсюдили «Дождь» і Lenta.ru.
Таке засилля дезінформації підштовхнуло українських журналістів і ІТ-шників створювати сайти, які моніторять фейкові новини і аналізують їх. Один із них — портал StopFake. Серед матеріалів — дослідження постановки (!) збройного конфлікту у Сімферополі для російського ТБ. Факти поширення неправди у російському телеефірі зібрано і систематизовано. Що робити тепер із цими архівами, до кого звертатися щодо неупередженої оцінки і засудження пропагандистських технологій?
— Фактично зараз ми маємо яскраві свідчення інформаційної війни з боку Росії, коли інформацію подають не просто під специфічним фокусом, коли не просто штампують однотипні месиджі, а коли в ефір виводять брехливі, постановочні речі, — коментує «Дню» Вікторія СЮМАР, заступник секретаря РНБО, медіа-експерт. — Що з цим можна зробити? Очевидно, що ми не маємо впливу на Росію, але нам важливо збирати факти таких перекручувань і давати правдиву інформацію для низки міжнародних організацій, як от Організація з безпеки і співробітництва в Європі, ООН, які будуть робити власні оцінки ситуації. Ці оцінки матимуть дипломатичну вагу. Україні зараз не стільки потрібно доводити, що Росія бреше, скільки показувати правду і обґрунтовувати свої вимоги у відповідності до міжнародного права. Правда на нашому боці.
Нам кажуть: «Ми повинні вигравати інформаційну війну». Для цього потрібно створювати пропагандистську машину. Ми хочемо створювати систему цензури і пропагандизму в Україні? Це ж стосується і пропозицій призупинення трансляцій російських каналів, що часто поширюють сепаратистські заклики, на території нашої держави. Чи хочемо ми порушувати українське законодавство, щоб дати можливість сказати росіянам, що нова українська влада притісняє права російськомовних громадян? Зараз це може лише спровокувати ще більшу агресію, на жаль, навіть військову, внаслідок чого можуть загинути люди. Тому наші дії мають бути виваженими. Законодавчо ми маємо для цього інструментарій через Нацраду з питань телебачення і радіомовлення, яка може проаналізувати контент російського ТБ, наскільки він відповідає ліцензії кабельних операторів. Але сьогодні Нацрада у нас не працює. Тим не менше, я впевнена, що наші кабельні оператори мають високий рівень громадянської свідомості, розуміють, що зараз відбувається і можуть відповідно реагувати.
Це точно справа наступних кількох місяців — щоби наш інформаційний простір став нарешті українським. Це перше завдання, яке має бути поставлено перед новим складом Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Апарат РНБО, який відповідає за координацію дій щодо національної безпеки, буде наполягати на тому, що інформаційна безпека сьогодні є одним із найголовніших питань, — підсумовує Вікторія Сюмар.
У зв’язку з таким розгулом дезінформації на російських загальнонаціональних каналах, керівники українських медіа-груп звернулися з відкритим листом до своїх закордонних колег. Як повідомляє «Телекритика», до об’єктивності Костянтина Ернста («Первый канал»), Олега Добродєєва (ВДТРК) і Володимира Кулістікова (НТВ) закликали Ганна Безлюдна (Inter Media Group), Володимир Бородянський (StarLightMedia), Федір Огарков («Медіа Група Україна»), Олександр Ткаченко («1+1 медіа»). Сама ініціатива такого звернення позитивна. Проте ще вчора глядачі та медіа-організації закликали канали «Інтер», СТБ, ICTV, «Україна», які входять у перші три вищезазначені холдинги, до неупередженого висвітлення подій, закликали припинити розпалювати конфлікти і нагнітати ситуацію. Сьогодні ж ці люди виступають із закликами про дотримання професійних журналістських стандартів. Так, російські провладні ЗМІ дуже довго загравали зі смислами, проте більшість українських медій також причетні до цього процесу через замовчування чи тасування фактів, запрошення у ефіри різного роду політичних провокаторів... Створюючи свою віртуальну реальність, телебачення має розділити відповідальність за війну реальну.
КОМЕНТАР
Андрій КУЛАКОВ, програмний директор «Інтерньюз-Україна»:
— Позавчора на телебаченні колишній голова СБУ Євген Марчук дуже чітко і ясно прописав складові тієї операції, що нині триває з боку РФ в України. Зі сторони Росії йдуть інформаційні викиди та атаки. У їхніх медіа йде просто нищівна пропагандистська атака на росіян, причому не просто з перекручуванням фактів, а з умисним фабрикуванням реальності.
У західні ЗМІ вкидаються певні стереотипи і міфи. Насамперед, міф про те, що до влади в Україні прийшли націоналісти, які пов’язані з нацистською ідеологією. Якщо ми порівняємо тези, що нині пропагують російські медіа, і які озвучив екс-президент України Віктор Янукович на своїй прес-конференції в Ростові-на-Дону, то побачимо, що це один і той самий месидж. З цього стає зрозумілим, що джерелом цього міфу є Російська Федерація.
Дуже часто західні медіа дивляться на Україну через московські окуляри. Це обумовлено тим, що багато бюро міжнародних медіа-компаній, які відповідають за наш регіон, мають штаб-квартири в Москві. Частина їхніх співробітників: оператори, перекладачі, журналісти — росіяни. Хоча вони й не мають якихось пропагандистських намірів, але шукають інформацію з російських джерел. Відповідно, вони бачать ситуацію через призму, яку створює російський медіа-дискурс. Так само і деякі західні журналісти користуються або російськими, або популярними ресурсами, які мають спрощений погляд на певні процеси.
Днями ми отримали дзвінки від колег з Італії. Вони розповіли, що італійські медіа подають дуже спрощену картину того, що відбувається в Криму, звертають увагу на те, що колись 1954 року п’яний Хрущов подарував Крим Україні, а так це «одвічні російські землі». Я ще допускаю, що це може бути не лише зумисне маніпулювання, але й інколи небажання або неможливість журналістів західних медіа розбиратися в контексті.
Ситуація нині, зумовлена тим, що: а) протягом останніх років знищувалася українська армія; б) знищувався український інформаційний простір.
Сподіваюся, що координація українських журналістів з колегами із Заходу та Росії, допоможе вирішити цю проблему. Нині ж має бути максимально об’єктивне висвітлення інформації і для західних, і для російських медіа про те, що відбувається в Криму та Україні.
