Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Впертий «регулятор»

Нацбанк усе ж таки допоможе уряду
27 січня, 2010 - 00:00

Учора стало відомо, яким чином Нацбанк братиме участь у роботі міжбанківського валютного ринку в першому кварталі цього року. Зокрема, будуть продовжені валютні спецаукціони для фізичних осіб — позичальників комерційних банків. Їх проводитимуть двічі на тиждень, у середу й п’ятницю, у доларах США, євро та швейцарських франках. Можливі й позачергові виходи НБУ на ринок — адресні валютні інтервенції за єдиним курсом і валютні аукціони для згладжування значних коливань змінного курсу гривні в разі виникнення невідкладної необхідності загальнодержавного значення. Тобто в Нацбанку бачать ситуацію таким чином, що валютні резерви, можливо, й надалі доведеться витрачати для підтримки стабільності гривні й такого обмінного курсу, який дозволяв би працювати промисловості.

Лише минулого місяця інтервенції НБУ на валютному ринку становили мінус 96,8 мільйона дол. Іншими словами, це означає, що на таку суму зменшилися золотовалютні резерви країни (на початку минулого року чисті резерви НБУ становили 27 млрд.дол., а наприкінці вони знизилися до 15-16 млрд.дол.). Тим часом, економічна та бюджетна ситуація в країні така, що й уряд змушений зазіхати на золотовалютні резерви.

Певна річ, це робиться, як то кажуть, не через хороше життя. Як відомо, Міжнародний валютний фонд відмовив Україні в четвертому транші кредиту stand-by. Аби заткнути бюджетні дірки, уряд «накинув оком» ще й на гроші, виділені МВФ Нацбанку для підтримки стабільності національної валюти (в разі короткострокових проблем з торговельним балансом) і зараховані до золотовалютних резервів.

Нацбанк, який останнім часом у країні став таким собі хлопчиком для биття для всіх політичних сил, завзято захищається. Формула досить проста: дайте відповідне рішення МВФ, і ми виконаємо наказ. Рішення немає і, мабуть, не буде. Натомість з’являється коментар представника МВФ в Україні Макса Альєра. Він заявив, що Рада директорів фонду 30 грудня дозволила знизити чисті міжнародні резерви України на 2 мільярди дол., щоб можна було використовувати ці ресурси для зовнішніх (газових) платежів. «Держава —член МВФ самостійно вирішує, як їй розміщати зобов’язання перед фондом, керуючись власним законодавством і інституційним порядком», — пояснював Альєр.

На цій підставі український Мінфін 20 січня звинуватив НБУ у відмові виконувати погоджені з МВФ домовленості, але отримав від Нацбанку досить різку відповідь: «Жодних рішень щодо перерахування валютних активів від Національного банку України уряду України рада директорів МВФ не ухвалювала». У заяві НБУ з посиланням на лист, надісланий 31 грудня 2009 року на адресу уряду й Нацбанку заступником директора європейського департаменту МВФ Полом Томсеном, зазначається, що рішення ради директорів МВФ від 30 грудня 2009 року стосувалося лише питання модифікації критерію ефективності програми stand-by за чистими міжнародними резервами на кінець 2009 року: НБУ наполягає, що перерахування валютних коштів уряду з резервів НБУ суперечить українському законодавству, зокрема статтям 48 і 54 закону України про НБУ.

Як оцінюють цю ситуацію у фінансових кругах? Один з провідних експертів цієї сфери, котрий забажав залишитися невідомим, підтвердив «Дню», що МВФ «не ухвалював рішення відкликати кредит у НБУ й передати уряду, та й Нацбанк не звертався до МВФ з пропозицією або за дозволом передати частину українських валютних резервів уряду — не було такого звернення», хоча уряд, за його словами, дійсно «вимагав від МВФ додатково до 7 мільярдів дол., що пішли до бюджету, чого ніколи досі не було ні в історії України, ні в історії МВФ, ще 2 мільярди дол.». «А скільки пішло в резерви Нацбанку? — запитує експерт і відповідає: — Всього 1,5 мільярда дол.». «Уряд хотів отримати і їх, говорить співбесідник «Дня» й додає: — Навіщо, зрозуміло: пенсії, зарплати й так далі». «Що стосується Альєра, то головний меседж його заяви полягає в тому, що використання коштів МВФ — це справа країни, — сказав експерт і додав: — Відповідно до її законів».

Але ж країні й у період політичної турбулентності жити якось треба. А як бути, як сплачувати за газ, якщо всі джерела зовнішнього фінансування практично відрізані, запитав «День». «Я впевнений, що НБУ не лише продаватиме уряду валюту, про що вже говорилося, а й зможе купувати в комерційних банків, тобто на вторинному ринку, його облігації. При цьому йому, Центробанку, не можна втрачати пильності — в жодному разі не можна перевищувати межі макроекономічної безпеки».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: