Минулими вихідними більшість парків та інших місць масового народного гуляння запрошували киян і гостей столиці відмітити Масницю — весело провести зиму і зустріти весну із золотистим млинцем у руці. З надією, що в цьому році так і станеться, суботнім ранком кореспонденти «Дня» відправилися за гарними емоціями до Національного виставкового центру (ВДНГ).
Легкий сніжок задавав святковий тон. Невеликі групки людей підтягалися до центрального входу, де їх зустрічали численні прилавки з продуктами бджільництва. На «заднику» центральної площі монтували сцену. А по периметру розводили вогонь у мангалах і нанизували на шомполи курячі тушки для грилю. В інших наметах продавали взуття, горілку, грузинську чачу і вірменські коньяки. Млинців не смажив ніхто...
Згодом серед «людей, що готуються», почали з’являтися «люди, що святкують». Мимо пробігла перша пара з тарілками гарячих млинчиків із м’ясом. Прослідкувавши очима їхній маршрут, рушили до точки старту. В найвіддаленішому наметі з «млинцевим» прейскурантом святкові атрибути діставали з поліетиленових кульків, «фарширували» та відправляли у мікрохвильову піч. Пригадалася торішня Масниця в Пироговi, де все відбувалося за ідентичним сценарієм. А де ж традиції?
Замість трійок, хороводів та іншого нинішніми атрибутами свята стали базар і «мікрохвильові» млинці. Замість санок дітей зараз катають на міні- джипах з електроприводом. Ярмаркових ведмедів замінило моментальне цифрове фото з пернатими. Хіба що силу можна показати — за п’ять гривень двічі вдаривши молотом по «ковадлу». Народні колективи організовано виходили на сцену. В національні костюми вплелася культура турецьких дублянок і «закордонних» чобітків. Відпрацювавши програму, вони відправлялися починати (чи продовжувати) святкувати...
Голосіївський парк більше, ніж ВДНГ, підходить для святкування Масниці. Тут тобі й гірки для санок, і ліс, і каруселі, і стаціонарна літня естрада. Проте людей тут було навіть менше, ніж у попередньому місці. Але, ура! Тут пекли справжні, «живі» млинці. На двох плитах дівчата віртуозно виготовляли рум’яні «сонечка», тут же наповнювали їх різноманітною начинкою і вручали щасливим покупцям. До цього намету — не проштовхнутися. Її хазяїн Юрій розповів, що на сьогоднішнє свято було приготовано близько п’ятдесяти літрів тіста, з якого мало вийти близько чотирьохсот млинців. Судячи з напливу покупців, його товар повинен був розійтися за кілька годин.
Якщо порівнювати з «виставкою», то в Голосієвi не продавали міцних алкогольних напоїв, млинці з ікрою реалізовували практично «з-під поли» (заборона санепідемстанції на продукти, що швидко псуються), а відпочиваючих хоч якось намагалися залучити до свята. Біля естради артист у бувалому костюмі ведмедя заманював діток у хоровод. Ті йшли нехотя, але батьки вперто чіпляли їх за руку останнього в «струмочку». Ті, що прийшли з лижами та санками, ігнорували пригощання і прямували прямо до засніжених спусків. Екстремали сідали в кабінки «колеса огляду».
Загалом, веселою сучасна Масниця стала хіба що для тих, хто був на «ти» з алкоголем. Гарячого млинця замінив «хот-дог», а в’язку бубликів і самовар — піца з пивом. Услід за суботою йшла Прощена неділя, і «батькам» міста час би вибачитися перед киянами за таке ставлення до традицій.
ДО РЕЧI
Після масниці, або сирної седмиці, яка називається так тому, що під час неї за церковним уставом дозволяються сир, молоко, яйця, масло, але вже не їдять м’ясо (про що нерідко забувають організатори народного гуляння), у православних розпочався Великий піст. Розповісти про його призначення «День» запропонував редактору сайту Києво-Печерської Лаври (www.lavra.kiev.ua) ієромонаху Лонгіну (Чернусі):
— Одного разу, як оповідає Священне Писання, учні Ісуса Христа не змогли допомогти отроку, який був пойнятий злим духом. Але Христос вигнав демона і вимовив слова «…цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» (Мф.17,21). Таким чином Він указав на важливість і потребу посту, адже кожний з нас в якійсь мірі пойнятий пристрастями і вадами, що збуджуються силами зла. Великий піст — час особливо ревного духовного очищення. Його важливість визначається важливістю для християнина свята Великодня. Що ревніше попрацюємо ми над очищенням своєї душі, тим радісніше і глибше буде сприйнято нами торжество Воскресіння Христова — наріжного каменя нашої віри. Людина — духовно-тілесна істота. Духовні і фізіологічні процеси в нiй тісно пов’язані між собою. Тому і піст має дві сторони: духовну і тілесну. Духовна полягає в посиленні молитви, увазі до своїх почуттів, думок, у розкаянні в гріхах. Відмова від скоромної їжі відповідає цьому, оскільки за такої стриманості у нас зміцнюється сила волі, плоть тоншає і підкоряється духу. Людина стає більш вільною від стихій цього світу і підноситься до небесного. Важливо пам’ятати, що само по собі невживання скоромної їжі не має бути самоціллю. Це засіб для духовного вдосконалення, але засіб важливий, нехтувати яким не можна.
