Парламентський комітет із питань ПЕК на виїзному засіданні в Лисичанську відклав вирішення питання щодо приватизації компанії «Укрнафта». Кiлька опозиційних депутатів виступили з пропозицією заборонити продаж контрольного пакету акцій компанії, яка на сьогоднішній день належить державі. Голова «пеківського» комітету Андрій Клюєв повідомив, що це питання буде розглянуте на спеціальному засіданні через тиждень.
Приватизацію «Укрнафти» ініціював Президент Леонід Кучма. Він заявив, що вважає державне управління компанією неефективним. Саме за президентським дорученням Фонд держмайна підготував проект відповідної постанови Кабінету Міністрів. Перший заступник голови ФДМ Михайло Чечетов повідомив, що продаж контрольного пакету компанії заплановано на друге півріччя 2003 року. Від операції Фонд планує отримати близько двох мільярдів гривень.
А ось в уряді до ідеї приватизації найбільшої добувної компанії країни поставилися без ентузіазму. «Пiдрахуємо, чи буде це на користь держави, і винесемо на розгляд Верховної Ради», — обережно зазначив прем’єр-міністр Віктор Янукович, даючи зрозуміти, що з ним ініціативу приватизації «Укрнафти» спочатку узгоджено чомусь не було. Розрахунок прем’єра був очевидний: парламент максимально політизує ситуацію навколо підготовлюваного продажу, що, швидше за все, призведе до її блокування.
Депутати довго себе чекати не примусили і рішуче «вступили в бій». Парламент підтримав депутатський запит Олександра Гудими (фракція «Наша Україна»), в якому уряду пропонувалося подати свою оцінку доцільності приватизації «Укрнафти». На виїзному засіданні в Лисичанську Гудима надав відповідь на свій запит, з якого слідувало, що уряд вважає приватизацію недоцільною. Підпис під відповіддю, за словами депутата, належав віце-прем’єру Віталію Гайдуку.
Сам депутат Гудима пояснив плутанину, що виникла в офіційній позиції держави щодо приватизації нафтового гіганту (Кабмін «проти», ФДМ і Президент — «за»), як боротьбу різних політико-фінансових груп. На його погляд, одна з груп хоче встановити остаточний контроль над «Укрнафтою», а інші, побоюючись посилення конкурента, всіляко блокують цей процес. Представник опозиції не приховував, що не без задоволення спостерігає суперечку в таборі політичних противників.
Почесний голова правління ВАТ «Укрнафта» депутат Олег Салмін також відмічає вплив президентських виборів, що наближаються, на ситуацію навколо приватизації компанії. За його словами, у зв’язку з надзвичайною заплутаністю напрямку «вітрів», які зараз дують в українській політиці, прогнозувати подальший розвиток подій дуже важливо. Тим часом він наголосив на негативному впливi невизначеності в цьому питанні на настрої акціонерів «Укрнафти». Акції ВАТ розподілені між НАК «Нафтогаз України» — 50%+1 акція, групою «Приватбанк» — «Укрсиббанк» — понад 42% та дрібними акціонерами — близько 8%. Серед них також плутанина. Голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко поквапився заявити, що Мінпаливенерго вже завізувало проект постанови Кабміну про приватизацію «Укрнафти», але міністр Сергій Єрмілов цю інформацію одразу спростував.
Почесний голова правління нафтогіганта Олег Салмін вважає, що приватизація, швидше за все, принесла б користь компанії. Серед головних претендентів на контрольний пакет він називає дніпропетровський «Приватбанк» і російських інвесторів. При цьому Салмін зазначає, що Приватбанк має близько 600 АЗС, не гірші позиції й у росіян. «Якщо добувна компанія об’єднається з могутньою мережею реалізації палива, це на порядок збільшить її потенціал», — говорить Салмін. Президент «ТНК-Україна» Олександр Городецький на виїзному засіданні парламентського комітету з питань ПЕК у Лисичанську заявив, що його компанія не розглядає питання про купівлю «Укрнафти», але впевнена: приватизація буде тільки на користь українському підприємству.
Проте заплутана ситуація, яка нинi виникла навколо самого процесу підготовки до приватизації, схиляє більше до врахування політичних чинників, ніж економічних. Очевидно, що противників продажу держпакету акцій компанії тепер значно більше, ніж прихильників. Вирішити питання на користь приватизації може лише вольове рішення Президента, але він, схоже, не схильний загострювати і без того розпалену атмосферу навколо цієї теми. Головний висновок, який можна зробити на сьогоднішній день із цієї ситуації: розбалансованість державного регулювання економіки. Багато рішень, які впливають на розвиток стратегічних галузей, народжуються в розрізнених, а іноді й протиборчих інтелектуальних штабах. Часто вони стають відвертим сюрпризом для керівників країни, що є недопустимим порушенням принципу єдиної державної економічної політики. Якщо якість держуправління залишатиметься на такому рівні, економіка, поза всякими сумнівами, реагуватиме на це гострою алергією.
ДО РЕЧІ
Голова Фонду держмайна Олександр Бондар заявив, що якщо приватизація «Укрнафти» в 2003 році не відбудеться, це поставить під сумнів виконання плану надходжень до держбюджету. Він не виключив, що як компенсацію ФДМ порушить питання про продаж держпакета акцій «Укртатнафти» (Кременчуцький нафтопереробний завод). Отже, українська політика ще має шанс добряче стомитися від нафтових скандалів.
