М іжнародний альянс інтелектуальної власності третій рік поспіль класифікує Україну як одного із світових піратських лідерів. Особливістю нинішньої доповіді передусім стала зміна акцентів: якщо раніше нам інкримінувалося масове виробництво контрафактної продукції, то зараз Україна фігурує в «чорному» списку «всього лише» як основний транзитний канал для надходження до Європи компакт-дисків російського та білоруського виробництва. При цьому міжнародні експерти впевнені, що частина контрабандної продукції «по-братськи» осідає в Україні. Непрямо Україна ще винна і в тому, що повела боротьбу з піратством: жорсткі заходи призвели до того, що кілька підпільних заводів перебрались до Росії, через що там значно зросли обсяги виробництва компакт- дисків.
Вітчизняні фахівці сприймають такі висновки міжнародного співтовариства як далеко не безперечні. Однак, як вважає заступник керівника департаменту торгових обмежень та контролю за зовнішньоекономічною діяльністю Мінекономіки Олександр Красуля, нам треба не кивати на інші країни, де порушення прав інтелектуальної власності ще масштабніше, а виправляти становище. Тим більше, що, проголосивши курс на євроінтеграцію, ми повинні приймати запропоновані нам правила гри. На думку заступника генерального директора Української спілки інтелектуальної власності Максима Коваля, недотримання міжнародних норм у сфері інтелектуальної власності може стати одним із каменів спотикання на шляху України до СОТ. Важливо й те, що поки ця проблема стоїть на порядку денному, Україна через введені США економічні санкції продовжує зазнавати відчутних втрат: за різними оцінками, вони вже досягли $50 млн. Водночас історія взаємовідносин із FATF, відзначив О. Красуля, показує, що за умови тісної взаємодії уряду й парламенту можна порівняно швидко досягти скасування накладених на Україну штрафних санкцій. Мінекономіки вже підготувало ряд змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування», при цьому були враховані пропозиції, що надійшли від Посольства США.
Тим часом відлуння боротьби за дотримання міжнародних норм у сфері інтелектуальної власності нарешті докотилося до вітчизняного ринку компакт-дисків: уперше на ньому з’явилася ліцензійна продукція. Щоправда, поки цей сегмент ринку, за оцінкою директора компанії «IT-Консалтінг» Олександра Бернатовича, невеликий — не більше 10%. Цією діяльністю зайняті одиниці, що працюють на застарілому зарубіжному обладнанні, і тому говорити всерйоз про зародження високотехнологічної індустрії сьогодні не доводиться. По-справжньому конкурувати з «піраткою» ліцензійним дискам важко внаслідок їхньої дорожнечі і невисокої купівельної спроможності громадян. Основна ж маса компакт-дисків, які продаються в Україні, як і раніше, є піратською і має переважно російське походження.
З минулого року в Україні було встановлено порядок ліцензування імпорту компакт- дисків, що передбачає отримання одноразової ліцензії. Як це часто буває, задум був гарний, однак на практиці це тільки ускладнило життя тим, хто вирішив працювати легально. Водночас, за словами О. Бернатовича, в Україні процвітає контрабанда найновіших ліцензійних програмних продуктів: її здійснюють великі дистриб’юторські структури, які безперешкодно ввозять і продають в Україні ліцензійні диски в обхід усіх митних правил і процедур. Одним із стимулів до легальної діяльності для українських компаній може стати Реєстр виробників і постачальників програмного забезпечення (рішення про його створення прийняв Кабмін): О. Бернатович вважає, що внесені до реєстру підприємства повинні бути звільнені від ліцензування ПЗ. Головна ж складність, на думку О. Бернатовича, полягає в тому, що більшість програмних продуктів, які вважаються легальними, насправді такими не є, тому що в багатьох випадках не простежується ланцюжок їх проходження від правовласника до кінцевого споживача.
