Нарешті у школярів з’явиться шанс отримати якісні підручники. Початок минулого навчального року відзначився скандалом, коли у підручниках з математики для початкової школи знайшли купу помилок. Тоді директор Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Олександр Удод неодноразово роз’яснював, що жодних помилок немає, підручники нормальної якості і за ними можна вчити школярів. Зараз інститут Олександра Удода відсторонено від керівництва ІТЗО, в.о. директора інституту на даний момент є Казимир Левківський. А в Міністерстві освіти і науки разом з експертами громадських організацій розробляють нову процедуру відбору та друку підручників для середньої школи.
Концепція передбачає появу бюро незалежної експертизи — недержавної організації, до якої увійдуть педагоги, батьки, експерти Української бібліотечної асоціації та Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів. Їхнє завдання — аналізувати майбутні навчальні книжки на якість. Як розповів «Дню» голова Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, точні терміни, коли ж таке бюро запрацює, важко прогнозувати, бо для цього треба внести низку змін в освітнє законодавство.
Експерт також окреслив майбутню схему відбору книжок: протягом року-півтора створять спеціальний інтернет-портал, на якому буде розміщена інформація про підручники, наявні у продажу, та ті, що готуються до друку. Таку ж інформацію розміщуватимуть на своєму сайті видавництва. І вже не МОН буде замовляти у видавництв підручники, а школи формуватимуть список необхідної їм навчальної літератури. Такі заявки передаватимуть у місцеві управління освіти, а звідти — безпосередньо до видавництв. Функція міністерства у цій схемі — лише затвердження навчальних програм та контроль за якістю підручників на етапі їхньої підготовки.
Експерт також окреслив майбутню схему відбору книжок: протягом року-півтора створять спеціальний інтернет-портал, на якому буде розміщена інформація про підручники, наявні у продажу, та ті, що готуються до друку. Таку ж інформацію розміщуватимуть на своєму сайті видавництва. І вже не МОН буде замовляти у видавництв підручники, а школи формуватимуть список необхідної їм навчальної літератури. Такі заявки передаватимуть у місцеві управління освіти, а звідти — безпосередньо до видавництв. Функція міністерства у цій схемі — лише затвердження навчальних програм та контроль за якістю підручників на етапі їхньої підготовки.
Але у цій схемі є і свої ризики: не факт, що в органів місцевої влади вистачатиме коштів на закупівлю підручників. Бо тепер ця місія перекладеться на їхні плечі. Із другого боку — більше не буде схем, коли державні гроші на навчальну літературу використовувалися не за призначенням, а школи у підсумку отримували недопідручники. Так, МОН заявляє, що лише на книжках для 6-го класу, замовлення на які робило ще старе керівництво, оточення Дмитра Табачника хотіло заробити 12 мільйонів гривень: саме настільки було завищено ціни на поліграфічні послуги та папір.
«До теперішнього часу процес відбору був таким: конкурсна комісія визначала, що оці два підручники, які ще існують лише у рукописах, є найкращими, цим видавцям під ці два підручники видавались усі державні кошти, і вчитель потім із дивуванням отримував книжку, де були сотні помилок. Зловживання також були на етапі визначення, які саме друкарні друкуватимуть підручники і за якою ціною, а також, яка вартість паперу. У той же час рентабельність додрукарської підготовки видавництва закладалася мінімальна — до 15%», — коментує директор видавництва «Навчальна книга «Богдан»» Богдан Будний.
Найближчим часом у МОН мають узятися за підготовку до друку навчальної літератури для 7-го класу. Олександр Афонін наголошує, що їх готуватимуть ще за старими схемами, але із громадською експертною оцінкою. Чому міністерство переходить на новий принцип відбору підручників, у прес-службі пояснюють і тим, що «протягом 2010 — 2014 років у Інституті інноваційних технологій і змісту освіти накопичилися десятки рукописів, що навмисно не розглядались і складались у «довгу шухляду». У такий спосіб вони зумисно не допускалися на конкурси підручників. Іноді організовувалися «розгромні» негативні рецензії, іноді фальсифікувалися протоколи». А в результаті — школярі отримували підручники з історії без розділів про русифікацію та діяльність УПА...
Зараз ці рукописи опрацювали фахівці МОН і те, що має право на існування, буде готуватися до друку. У школах же давно хочуть на власний розсуд обирати, за якими підручниками навчати своїх учнів. Директор Українського гуманітарного ліцею Галина Сазоненко розповідає, що навчальні заклади наразі діють у межах рекомендацій та інструкцій МОН, і права вибору не мають. Разом з тим педагоги хочуть вибирати якісний та хороший освітній продукт.
«Академія наук має бачити дітей і розуміти живий світ, щоб підручник був цікавим, «логічним, супроводжувався цікавими завданнями. Підручники мають носити розвиваючий характер, а не констатуючий та статистичний. Його творцем має стати, крім науковця, і вчитель, бо він вибудовує за ним свій урок, і психолог, який би визначав, якою мірою навчальна література впливає на розвиток дитини. Підручники не мають бути заполітизовані, треба давати дітям можливість вибору», — визначає основні риси хорошого підручника Галина Сазоненко.
У МОН своєю чергою обіцяють враховувати і думку батьків при творенні та відборі навчальної літератури. Представників батьківських комітетів навіть уже запрошували на засідання колегії міністерства, де обговорювали питання якості підручників для початкових класів. Бо зауважень у батьків чимало — і незрозуміла термінологія для першокласників, і закладний матеріал, і помилки. Експерти сподіваються, що спільними зусиллями вдасться створити якісне середовище для якісної навчальної книжки.
