Міжнародна фотовиставка з такою назвою експонується нині в італійському подвір’ї Львівського історичного музею. Роботи 27 митців з України, Польщі, Німеччини та Канади, представлені тут, — це ще один гімн Жінці, прагнення показати всі відтінки жіночої краси, неповторність кожного жіночого обличчя, кожної жіночої душі. Цікаво, що ініціатором проекту став не фотохудожник, а... лікар-гінеколог Юрій Тітовець, який уже 15 років очолює приватну клініку й зміг згуртувати навкруги своєї ідеї чимало львівських ротеріанців. На запитання про те, чому саме фотографія стала предметом зацікавлень, Юрій Тітовець відповідає спочатку досить романтично, словами Е. Севруса: «Життя полягає в любові. Воно починається з любові до матері, продовжується любов’ю до жінки, дітей, справи... й закінчується в любові до самого життя, з якого шкода відходити. Але тільки в любові до жінки народжуються красиві діти, творяться великі справи й не зникає бажання жити». А далі лікар наголошує на соціальному аспекті задуму — на бажанні нагадати гостям і жителям міста напередодні 750-річчя Львова, що такі гарні жінки, як у нас, гідні справжнього пошанування суспільства.
— Ні для кого не секрет, що через усілякі негаразди в рідному українському домі наші жінки змушені виїжджати на заробітки за кордон. Вони розтрачують там свої найкращі роки, своє здоров’я, красу, залишаючи без опіки своїх малих дітей та літніх батьків... Колись це має припинитися. Подивіться на ці прекрасні, вишукані обличчя, ми їх втрачаємо!
Хочу підкреслити, що виставка — не політична акція, просто внутрішньо ми всі маємо нарешті усвідомити, що соціальному сирітству, заробітчанству по чужих світах має настати край. Мені як людині, яка присвятила все своє життя турботі про здоров’я жінки, такий стан справ особливо болить. Більше того, мені хочеться, щоб не лише фізичне здоров’я, а й здоров’я духовне, впевненість у завтрашньому дні мала кожна українка.
— Звичайно, не всі роботи одного рівня, — підкреслив польський фотограф Яцек Швіт, керівник громадського об’єднання «Блек енд вайт», членами якого є професійні фотографи різних країн. — Однак нас це не зупинило. Жодного професійного снобізму ми не виявили, адже за задумом гроші, виручені за продані фотороботи (митці надали їх безкоштовно), мають піти на благодійні цілі, соціальні потреби міста. В Україні в нас чимало друзів, серед яких і висококласні фотографи, ми разом маємо творити й мистецтво, й сприятливий для кожної людини життєвий простір.
