Якщо аукціони, що спеціалізуються на антикварному мистецтві в Україні вже відносно поширені (за словами фахівців, п’ять-шість таких аукціонів для нашої країни — більш ніж достатньо), то жодних торгів, які б представили сучасне українське мистецтво, досі проведено не було. Тим часом саме аукціони формують цивілізований арт-ринок, забезпечуючи легітимізацію ціноутворення на твори тих чи інших художників.
— Досі формування цін на твори сучасних українських художників було стихійним або ж залежало від цін на міжнародному ринку, без урахування символічної цінності роботи для українського контексту, — розповідає Михайло Василенко, голова правління аукціонного дому «Золотое сечение», який першим на українському просторі відкриває відділ сучасного мистецтва.
Аукціон сучасного українського мистецтва останніх 20 років відбудеться вже цього тижня, 24 жовтня. А минулої п’ятниці у галереї «Лавра» відкрилася передаукціонна виставка робіт, що будуть виставлені на продаж цієї суботи.
Рішення відкрити новий напрям пов’язаний із так званим «контемпорарі арт» Михайло Василенко пов’язує з тим, що саме цей напрям є одним із найперспективніших на світовому художньому ринку.
Роботи, що будуть виставлені на продаж, відображають різноманітні напрями, стилі, техніки, що розвиваються в межах сучасного українського мистецтва — як фігуративний, так і абстрактний живопис, фотографія, відео, інтерактивні інсталяції, об’єкти і навіть арт-книги. Всього — більше 80 лотів.
— Ми обрали ретроспективний вектор, прослідковуючи розвиток українського мистецтва починаючи від «Живописного заповідника» (об’єднання українських художників-неопластиків, що з’явилось у 1992 році, детальніше див. «День» №58 від 4 квітня 2007 року. — Авт.), представленого роботами Тіберія Сільваші, Анатолія Криволапа, Олександра Животкова, трансавангарду 90-х (Олег Голосій, Василь Рябченко, Дмитро Кавсан), Одеської живописної школа, «Нової хвилі» (кінець 80-х — початок 90-х, найголовніші представники — Борис Михайлов, Олег Голосій, Василь Цаголов, Олег Тістол, Ілля Чічкан, Олександр Гнилицький, Олексій Ройтбурдт; детальніше див. «День» №171 від 25 вересня 2009. — Авт.), аж до «Молодого українського мистецтва», що виникло і розвивалося вже у 2000-х, — розповіла «Дню» куратор передаукціонної виставки, мистецтвознавець Ольга Балашова.
Нова генерація художників «Молоде українське мистецтво», яка вже отримала власне творче ім’я, під яким і ввійде в історію вітчизняного мистецтва, вже встигла зарекомендувати себе як в Україні, так і на міжнародній арені.
— Вони дуже відрізняються від попереднього покоління митців своєю внутрішньою свободою та небайдужістю до соціального. Тоді як їх попередники принципово не цікавилися ні політикою, ні соціальною сферою, і жили тільки мистецтвом, художники молодого покоління агресивніші, розкутіші, виразніші. У них немає лірики, але є потужність. Це тенденція стосується не тільки України, вона — загальносвітова, — характеризує «Молоде українське мистецтво» Ольга Балашова. — Оскільки таке поняття як «Молоде українське мистецтво» вже сформувалося, ми добирали художників за рівнем їх внеску в формування цього поняття. Ми обрали найвиразніших представників, серед яких є не лише кияни. Наприклад, Одесу представляє Степан Рябченко, Віктор Маркевич, Харків — Микола Рідний, Сергій Попов. На перший погляд, українське молоде мистецтво — акціоністське, тобто втілюється переважно в акціях, перформансах. Ми намагалися спростувати цю думку, включивши до переліку лотів роботи, які виражені в творах мистецтва, і які можуть циркулювати на ринку.
— Сьогодні неможливо уявити собі невизнаного генія, роботи котрого можна буде оцінити тільки через багато років. Ніколи раніше шедеври світового мистецтва з такою швидкістю не долали відстань від майстерень художників до залів найзначніших музейних зібрань, — розповідає Михайло Василенко. — Щороку в Україні відкриваються нові галереї, вони беруться за «розкрутку» нових художників, останнім часом — саме молодих. На аукціоні буде представлено доволі багато наймолодших — у якості заявки на майбутнє. Є навіть ті, хто жодного разу не виставлявся в галереях. Що стосується ціни на роботи цих митців, то вони, звичайно, поки що нижчі, аніж у робіт старшого покоління.
До речі, щодо факторів ціноутворення на роботи сучасних митців. За словами Михайла Василенка, найголовніший критерій — це адекватність твору мистецтва унікальному ритму свого часу, вміння схопити його найхарактерніші протиріччя. Встановлені майбутнім аукціоном естімейти коливаються в межах від 4—7 до 20—35 тисяч умовних одиниць.
Художники — це тільки одна сторона аукціонного процесу, не менш важлива і друга — колекціонери. Чи готові українські колекціонери платити за актуальне, не завжди доступне для їх розуміння, мистецтво?
— Таких колекціонерів в Україні вже доволі багато, — переконує Михайло Василенко.— Одна з найголовніших наших цілей і місій — це привабити якомога більше колекціонерів до сучасного мистецтва.
— На розвиток ринку сучасного українського мистецтва працює близько 10 галерей. Кожна з них — просуває своїх художників. Жодна галерея не може представити той спектр художників, який може презентувати аукціон, — пояснює Ольга Балашова.
Після перших торгів 24 жовтня, надалі твори сучасних українських митців виставлятимуться на аукціоні щосезону, згідно з традиціями аукціоних торгів — весною та восени.
Нагадаємо, що невдовзі велику підбірку сучасного мистецтво — і не тільки вітчизняного — українці зможуть побачити в рамках салону «Арт Київ ntemporary», що пройде в Українському домі з 28 жовтня до 7 листопада.
