Українське мистецьке середовище вже давно чекає на зміну ганебного закону, який передбачає сплату невиправдано високого мита за вивезення (і що найприкріше — й на ввезення) культурних цінностей. Спільноту митців, галеристів, антикварів та бізнесменів від мистецтва цікавлять передусім зміни саме цих положень. На їхню думку, це дозволить українському мистецтву вільно пересуватися світом, відкриє двері для поповнення національного культурного надбання, а вітчизняному арт-ринку дасть серйозний імпульс для розвитку. Адже саме зі скасування подібного безглуздого закону п’ять років тому почався російський мистецький бум.
Утім, Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» стосується не лише комфорту мистецького ринку. За словами голови Держслужби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України Юрія САВЧУКА, належну циркуляцію культурних цінностей гальмує передусім неефективна владна вертикаль. Саме тут — корінь проблеми.
У четвер відбулося громадське обговорення законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», який підготувала Держслужба і який, за словами пана Савчука, «концептуально різниться з нині діючим законодавством». Для висловлення думок та оцінок Держслужба запросила центральні органи виконавчої влади, народних депутатів, представників арт-бізнесу, громадських організацій.
За словами Юрія Савчука, нова редакція закону тримається на «трьох китах».
— По-перше, вибудовування ефективної вертикалі управління для переміщення культурних цінностей. Хоча представники арт-бізнесу, мистецького середовища, антиквари більш «гарячим» вважали питання ввозу-вивозу культурних цінностей, саме цей пункт є найпершим. Адже саме в питанні державного будівництва — корінь усіх проблем. Отож, на сьогодні на 26 областей і АР Крим ми маємо тільки 8 територіальних уповноважених. Десятки областей — зовсім ними не забезпечені. Це означає, що громадяни цих областей, аби в разі необхідності отримати дозвіл на вивезення культурних цінностей, повинні подолати сотні кілометрів, витрачаючи час, кошти та нерви. Держава не може нормально надавати належні послуги через такі великі «лакуни». Окрім того, лише в 0,3% з 224 пунктів митного перепуску через державний кордон України є експерти-мистецтвознавці, які можуть здійснювати контроль культурних цінностей.
По-друге, з 1994 року до цього часу Україна повернула Німеччині 5500 одиниць культурних цінностей, у тому числі славнозвісний архів Академії співу в Берліні, який у народі відомий як «Архів Баха». Натомість Україна отримала 253 предмета. Ми, країна, яка найбільш постраждала внаслідок Другої світової війни, з якої були вивезені тисячі культурних цінностей, маємо таку арифметику. Питання реституції у пропонованій редакції закону законодавчо регламентується вперше (згідно з одинадцятитомним «Словником української мови», реституція — це «повернення з мирним договором майна, що було неправомірно вилучене під час війни однією державою з території іншої держави». — «День»). Відтепер повернення чи переміщення культурних цінностей за кордон стає можливим тільки за умови ратифікації Верховною Радою міжнародних договорів.
І третє — це адаптація національного законодавства до міжнародної практики у сфері переміщення культурних цінностей через державний кордон. Цей пункт дуже розлогий, але найперший суттєвий момент в ньому — це встановлення вільного ввозу. Чітка й лаконічна формула: культурні цінності пропонується ввозити без сплати жодних платежів, митних зборів та податків. Ця формула діє у країнах ЄС та Російській Федерації. Щодо вивезення, то пропонується поділ культурних цінностей на три категорії: вільні до вивезення; ті, що вивозяться на підставі свідоцтва; а також ті, що заборонені до вивезення, — розповів «Дню» Юрій Савчук.
Наразі громадське обговорення нової редакції закону триває. За словами голови Держслужби, у липні-серпні відбуватиметься аналіз висловлених думок, пропозицій, зауваг, а вже у вересні на початку роботи парламенту Держслужба планує внести законопроект на обговорення до Верховної Ради в якості депутатської ініціативи.
