Минулого тижня Україну відвідав спеціальний доповідач ООН iз питань токсичних відходів Окечукву Ібеану. Протягом візиту представник Об’єднаних Націй особисто побував у регіонах, зокрема, відвідав Закарпатську та Львівську області, і ознайомився зі станом справ безпосередньо на місцях, де нині зберігаються незаконно ввезені в Україну та захоронені небезпечні продукти та відходи.
Назвати точну кількість токсичних відходів, що зберігаються в Україні, не може ніхто. І українські екологи, й закордонні комісії коливаються між 50 і 60 мільйонів тонн небезпечних речовин. Це — як незаконні звалища ввезених відходів, так і спродуковані власне в Україні речовини, а також офіційні дані експорту-імпорту небезпечних речовин. «Збирати» токсичні речовини українці почали настільки давно, що їхня кількість уже не має значення: саме час говорити про якість відходів, про наслідки, до яких вони призводять, і про те, як їх позбутися законним і цивілізованим шляхом.
Токсичні відходи, що зберігаються в Україні, порушують права людей на безпечне довкілля, на чисту воду, на безпечні для життя і здоров’я умови праці тощо. На жаль, встановити науково обґрунтовані зв’язки між токсичними відходами, які зберігаються поблизу населених пунктів, і здоров’ям нації доволі складно. Досвід інших країн показує, що продукція з однаковим токсичним вмістом призводить до однакових проблем у здоров’ї. «Отже, необхідно керуватися принципом попередження проблем і відповідальності з боку влади за це, навіть якщо наукові докази цього не є остаточними», — сказав спеціальний доповідач учора під час прес-конференції. Він наголосив також на тому, що пересічні українці дуже мало знають про незаконне захоронення відходів, а отже, щоб убезпечити їх, необхідно надати доступ до інформації, зокрема, про екологічний стан регіонів.
За словами пана Ібеану, українська влада усвідомлює проблему незаконного ввезення і захоронення токсичних відходів і визнає її як таку, що вимагає термінового вирішення. «Більшість посадовців, з якими я мав зустріч, хочуть знайти вирішення цієї проблеми, — підкреслив доповідач. — Усі погоджуються, що Україна зустрілася із серйозною екологічною загрозою. Вона є наслідком як тривалої радянської ери промислового забруднення, так і величезного запасу застарілих і небезпечних пестицидів».
Під час візиту до України представник ООН приділив особливу увагу двом особливим випадкам зберігання токсичних речовин: преміксу на Закарпатті та гудрону на Львівщині. Як уже писав «День», ці речовини потрапили до України із Угорщини, і протягом останнього року цією проблемою опікуються Міністерство охорони навколишнього природного середовища, місцева влада та Генеральна прокуратура України. Але ці випадки, на жаль, не є унікальними для України, і, на думку О. Ібеану, саме вони підкреслюють для нашої країни потребу в адекватному митному контролі та вимог щодо вмісту матеріалів, що ввозяться на українську територію.
Ці проблеми не дуже відомі й на рівні інших зацікавлених сторін — наприклад, державної влади та органів місцевого самоврядування, як в Україні, так і в Угорщині, звідки було завезено премікс і гудрон. За словами радника ООН з питань захисту прав людини в Україні Алана Скурбати, Україна зараз має сильну нормативну базу і на противагу їй — низький рівень виконання букви закону. «Ця місія є лише першим кроком, далі буде підготовлено звіт про стан справ, — розповів Алан Скурбати. — Цей звіт ми обговоримо із представниками українського уряду і доведемо до відома громадян».
Захисники прав людини вважають, що названі дії призведуть до посилення співпраці між громадянами, владою та неурядовими організаціями, об’єднають зусилля щодо виконання законів в Україні. Спеціальні доповідачі ООН мають мандат, котрий уповноважує їх не тільки на констатацію факту, а й на розслідування й моніторинг ситуації, а також — на надання рекомендацій щодо вирішення проблеми. Окечукву Ібеану запевнив журналістів, що нинішній його візит не передбачає втручання міжнародної спільноти та не обов’язково призведе до санкцій з боку ООН чи інших міжнародних організацій. А шкода. Можливо, саме цього стимулу не вистачає українським чиновникам, аби врешті решт позбутися токсичних речовин.
