Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Закон доопрацювали й не ухвалили

28 вересня, 2002 - 00:00

Підготовлений до другого читання Верховної Ради законопроект «Про запобігання й протидію легалізації (відмиванню) надходжень, отриманих злочинним шляхом» (www.rada.gov.ua), у прямому значенні слова, порадував. Хоча, занепокоєні розширенням і без того не слабких повноважень податкової й інших контролюючих служб, парламентарії так і не спромоглися винести цей документ на голосування(після консультацій, які з цього приводу запропонував провести главам комітетів представник Президента в парламенті Олександр Задорожній з міністром фінансів Ігорем Юшком).

Так, вищезгаданий закон далеко не досконалий. І дивно, що він з’явився на світ тільки під загрозою фінансових санкцій з боку ЄС. Так, проект дійсно на руку ДПАУ. І є побоювання, що ця рука «чіпатиме» вітчизняних підприємців, «маючи голову» (як висловився на одній з прес-конференцій головний податковий міліціонер пан Жвалюк) ще й «у Держдепартаменті фінансового моніторингу Міністерства фінансів». Але ті трансформації, яких зазнав закон відтоді як був ухвалений у першому читанні, звертають на себе увагу.

Перший принциповий момент (якщо розміщений на парламентському сайті проект відповідає дійсності) — критерії «брудних грошей» визначені нормами прямої дії вищезазначеного закону (раніше, нагадаємо, Кабінет Міністрів полякав громадськість своїм прагненням визначати, які операції й суми «сумнівні», постановами). Тепер же, виходячи з тексту документа, фінансовому моніторингу підлягають суми 50 000 безготівкових і 10 000 готівки євро, в разі, якщо вони відповідають певним ознакам. Щоправда, викладені в трьох статтях нижче ознаки, при вправному використанні, можуть зробити контроль відповідних органів за середнім бізнесом безупинним. Але конкретизація норм і критеріїв операцій — порівнюючи з попередньою редакцією закону — це вже щось. Хоча б тому, що якщо з’явиться бажання у «фінансової розвідки» прикрити сумнівну операцію своєю постановою, це буде важко здійснити.

Топ-радість №2 — проект вищезазначеного закону називає предикативним злочином дії, що передбачають Кримiнальним кодексом позбавлення волі від трьох років, виключаючи ухилення від сплати податків (статті 207, 212). Отож, дрібним підприємцям і пересічним громадянам можна трохи розслабитися. Купівля, наприклад, двокімнатної квартири в Києві, в разі ухвалення закону, можливо й буде зафіксована на державному рівні моніторингу (суб’єктами першого рівня є практично всі без винятку «гравці» фінансового ринку країни, зобов’язані в триденний термін передати відповідну інформацію (точніше, всю можливу, зокрема й таємну комерційну інформацію відповідним органам). Можливо навіть, що доведеться потім пояснювати, звідки у вас при зарплаті 140 гривень гроші на купівлю такої квартири. Але терористом, який відмиває гроші, вас не назвуть.

Тепер про недоліки. Головний — документ не ухвалено до моменту розгляду 8 жовтня на засіданні FATF (Міжнародна організація з боротьби з відмиванням) питання щодо України. І міністру фінансів Ігорю Юшку, судячи з усього, доведеться пояснювати світовій громадськості, що «в проекті» держава дійсно налаштована на боротьбу з «брудними грошима». Важливий — документ ухвалюється й використовуватиметься в Україні. А тому неточність формулювань порядку й умов «надання інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу» — «визначаються Кабінетом Міністрів, а для банків — Кабінетом Міністрів спільно з НБУ» вселяє певні побоювання. Чи не стануть ці «вповноважені представники» держави робити комусь приємні винятки в «порядку надання»? Або, навпаки, чи не стане відомо про комерційні таємниці підприємства, скажімо, його конкурентам або контролюючим недоброзичливцям? У законі сказано, що «вповноваженому органу заборонено передавати будь-яку отриману від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, яка містить комерційну або банківську таємницю». Але далі, в статті десятій серед повноважень органів виконавчої влади, «що виконують функції регулювання й нагляду» (відомі всім і називати їх немає потреби), зазначено, що вони мають право «вимагати від суб’єктів фінансового моніторингу виконання вимог, передбачених цим Законом». Зокрема — «провести перевірку стану організації професійної підготовки працівників і керівників підрозділів, відповідальних» за фінмоніторинг, «виконання вимог актів законодавства та протидії легалізації (відмиванню) надходжень, отриманих злочинним шляхом» тощо.

І тут, очевидно, може йтися й про «ухилення від сплати податків», і аргументовані в новому світлі позапланові перевірки підприємств (хай не терористів, але які приховують свої прибутки), й просто про «ускладнення життя» банкам, що погано зарекомендували себе, інвестиційним фондам і іншим (які, під загрозою штрафних санкцій за невиконання вимог вищезазначеного закону, навряд чи будуть «прикривати» працюючих в тіні бізнесменів). А декілька надходжень у певній послідовності на рахунок тієї або іншої фірми цей документ, між іншим, пропонує підсумовувати — дивись і 50 тисяч євро набереться.

Продовження теми на стор. "Подробиці"

В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ, «День»
Газета: 
Рубрика: