«Особливого значення, — сказав Президент, — я надаю надійній стабільності гривні, а також зниженню інфляції до 10%». Щоб забезпечити це, на думку Президента, Національний банк і Кабінет Міністрів повинні оприлюднити спільну програму дій з питань стабілізації національної грошової одиниці та забезпечення економічного зростання. «Треба припинити безплідні розмови про пріоритетність стабілізації грошей чи політику зростання», — заявив глава держави, додавши, що «це два взаємопов’язані процеси».
Звертаючись до членів уряду, голів регіонів, Л.Кучма підкреслив, що бюджетна та грошово-кредитна політика наступного року повинні бути «максимально жорсткими, більш жорсткими, ніж у попередні роки», — повідомляє Інтерфакс-Україна. Президент категорично зажадав від уряду припинити розмови про «преференції бюджетного фінансування тих або інших галузей» та підкреслив, що уряд повинен «навчитися говорити людям правду такою, якою вона є». Зі слів Л.Кучми, зараз і найближчим часом держава не буде мати достатніх фінансових ресурсів для вирішення у повному обсязі накопичених за роки економічної кризи проблем, зокрема, у соціальній сфері. Однак одночасно Президент зажадав, щоб у проекті держбюджету-2002 було забезпечено «відчутний прогрес» у фінансуванні, передусім, освіти та науки, а також інноваційної сфери. Аналогічним пріоритетом, з його слів, повинна вважатися «шахтарська тема». Л.Кучма нагадав, що згідно із законом «Про наукову та науково- технічну діяльність» бюджетні асигнування на науку повинні становити 1,7% від ВВП, однак у бюджеті на 2001 рік вони становили 0,31%, а у проекті держбюджету-2002 записано 0,28%. «Як це можна зрозуміти?» — спитав Президент, зазначивши, що економічного зростання необхідно добиватися «не за рахунок молотка та зубила, а за рахунок нових технологій». Президент послався на болгарський уряд, який, здійснюючи програму реформ, збирається встановити нульову податкову ставку на інновації, реінвестування прибутку, а також на купівлю цінних паперів. У зв’язку з цим Л.Кучма висловив жаль, що у проекті держбюджету-2002 уряд не відобразив витрати на стимулювання інвестицій та реалізацію науково-технічних програм.
На думку Президента, основна вимога до бюджету на наступний рік полягає у тому, щоб бюджет-2002 був «чесним».
Л.Кучма також нагадав, що українська економіка вважається «однією з найбільш відкритих у Європі», оскільки рівень українського експорту перевищує 60% ВВП країни. «Це не наше досягнення, це наша з вами поразка», — заявив Президент, додавши, що ці дані свідчать про відсутність внутрішнього ринку в об’ємі, необхідному для нормального розвитку економіки країни.
Оцінюючи роботу з підготовки нового бюджету, Президент звинуватив уряд у використанні старої податкової бази. «У мене немає підстав для оптимізму в оцінюванні роботи, пов’язаної з підготовкою держбюджету», — заявив він і підкреслив, що у цьому документі залишається нереалізованою основна та визначальна позиція, яка була проголошена в бюджетному посланні і полягала у необхідності провести розрахунки бюджету на наступний рік за новою податковою основою. За словами Л.Кучми, провина Кабінету Міністрів полягає у тому, що він не займає послідовної позиції у цьому питанні, не працює належним чином. Висловивши думку, що однією з причин відставки уряду Віктора Ющенка стала його неконструктивна позиція, передусім, у здійсненні податкової реформи, глава держави відзначив, що зараз повторюється аналогічна ситуація. Тим часом міністр фінансів Ігор Мітюков після наради пояснив журналістам, що проект держбюджету на 2002 рік розроблено на нинішній податковій базі, і можливості його переробки у разі прийняття Податкового кодексу практично відсутні. «Є певна точка, після якої зробити новий бюджет вже неможливо. Ми вже цю точку пройшли», — зазначив міністр. З його слів, така позиція повністю відповідає дорученню Президента України зробити держбюджет- 2002 «реальним і чесним».
Зі слів Президента, українське керівництво не має права бити байдики у питаннях зниження податкового тиску на фоні тих процесів, які відбуваються у більшості країн світу, зокрема, у Росії. Л.Кучма підкреслив, що в цей час у РФ значно нижчі темпи економічного зростання, однак бюджет виконується зі значним перевиконанням. На думку Президента, це досягнуто внаслідок рішучих і послідовних дій уряду та парламенту Росії у зниженні податкового тиску. Він підкреслив, що з січня 2002 року в Росії майже на третину (до 24%) знизяться ставки податку на прибуток підприємств. У зв’язку з цим Л.Кучма задав риторичне питання, як у такій ситуації Україна буде забезпечувати конкурентоспроможність своїх товарів на російському ринку. Звертаючись до прем’єр-міністра Анатолія Кінаха, Президент доручив уряду розробити чіткий та узгоджений з Верховною Радою план виходу з даної ситуації стосовно проведення податкової реформи. «Пояснення про те, що зниження податкового тиску переноситься на 2003 рік, приймати не буду», — заявив він, зазначивши, що подібні пояснення не прийме й українська економіка.
Л.Кучма також заявив, що в умовах перевищення темпів економічного зростання в 2,5 рази проти запланованих, в Україні «катастрофічно» зростає податкова недоплата. У липні податкові надходження до бюджету становили 2,2 млрд. грн, а недоплата — 1,2 млрд. грн., — відзначив він. Таким чином, «кожна третя гривня залишилася поза бюджетом», — підкреслив глава держави. Ця статистика, з його слів, є «об’єктивною оцінкою дієздатності не тільки податкової адміністрації, але й уряду і виконавчої влади загалом».
КОМЕНТАРІ
Анатолій ВОЛОК, президент Харківського банківського союзу:
— На мою думку, будь-яка дискусія в цивільному суспільстві корисна і має право на життя. Одночасно, на мою думку, причинно-наслідковий зв’язок між стабільністю національної валюти та економічним зростанням більше теоретичний, ніж практичний. Одне інше не взаємовиключає і не заважає одне одному. Стабільність гривні — це стабільність економіки. П’ять років тому всі говорили про те, що треба стабілізувати економіку і тоді у нас стабілізуються гроші. Інша річ — структура нашої економіки, перенасичена експортом, вплив великого надходження в Україну валюти, внаслідок чого Нацбанк викупляє з ринку більше мільярда доларів, а експортери не використовують свою валютну виручку на розвиток виробництва. Структурні проблеми стають гальмом для нашої економіки. При цьому експортерам подобається одне, імпортерам — інше, але ринок, як саморегульований механізм, всі ці проблеми спроможний вирішити і вирішує за ринковими законами. Якщо ж ще прибрати з цього поля пільги, про які Президент також говорив, то ми забезпечимо виробникам однакові умови, нормальне конкурентне середовище, що і є головним завданням держави. Я повністю згоден і з позицією Президента про неприпустимість бюджетних преференцій для так званих пріоритетних галузей.
Євген КОЗИК, генеральний директор Української національної зовнішньоекономічної корпорації «Тяжмашимпекс»:
— Я вважаю, що у державі обов’язково повинні бути пріоритетні галузі. Тому що всім сестрам по сережках роздавати — нічого з цього не вийде. На мою думку, пріоритетною галуззю в державі повинне бути машинобудування. Услід за ним підуть всі інші галузі: і металургія, і навіть хімія, хоч вона, здавалося б, прямо не пов’язана, але саме хімічні заводи сьогодні вимагають великих витрат на оновлення обладнання, реконструкцію та модернізацію. Це все можна зробити силами машинобудування, особливо важкого. Ця найбільш складна і наукоємна галузь знаходиться на рівні авіа- та суднобудування, може випускати продукцію для металургії, хімії, транспорту, і, якщо про неї пам’ятати і допомагати, то вона зможе стати тією ланкою в ланцюзi економіки, яка потягне за собою інші. І зрозуміло, що на пріоритетні програми, на їх наукове забезпечення повинне спрямовуватися бюджетне фінансування. Сьогодні ж, і я у цьому повністю згоден iз Президентом, наука перебуває у загороді, тоді як наші державні наукові установи, які поки ще якимсь чином зберігають свій потенціал, могли б займатися розробками, які будуть впроваджуватися завтра чи післязавтра. Крім того, хоч досвід Росії показав, що інфляція сприяє руху промисловості вперед, мені такий шлях не дуже подобається. Все повинне випливати зі стабільності економіки. Сьогоднішня стабільність гривні — непоганий загалом показник, я за неї двома руками — як і будь-яка медаль має дві сторони: вона створює великі проблеми для експортерів саме тому, що ця стабільність значною мірою створена штучно.
Микола ПЕРЕПАДЯ, президент ВАТ «Концерн СТИРОЛ» :
— Наше підприємство — одне з найбільших експортерів країни, що багато у чому визначають її економічне становище. Але від уряду та від бюджету ми хочемо зовсім небагато: нехай у бюджеті будуть передбачені гроші на повернення нам ПДВ і нехай уряд разом iз парламентом нарешті проведе податкову реформу — приймуть хоч би не Великий, а Малий податковий кодекс та знизять у ньому податок з прибутку підприємств.
