«Чергова політична гра», «профанація профанації політреформи» — такими невтішними метафорами охарактеризували більшість вітчизняних політологів появу у Верховній Раді нового варіанту змін до Конституції. Така реакція дослідників політичного процесу, загалом, недивна — перспективи реформування політичної системи так досі й не перейшли із газоподібного стану у щось більш відчутне.
Новий варіант конституційних перетворень — четвертий із моменту проголошення Президентом політреформи — як і попередній, підготовлений депутатами парламентської більшості. Його презентацію для засобів масової інформації в кулуарах парламенту минулого тижня провів один із авторів нового законопроекту, координатор більшості Степан Гавриш. Він, правда, назвав своє дітище не принципово новою версією конституційної реформи, а всього лише «пропозиціями щодо коректування третього варіанту змін до Конституції». Нагадаємо, що під третім законопроектом змін до Конституції, підготовленим за участю Адміністрації Президента і вже переданим до Конституційного Суду, поставили підписи 292 депутата. Він передбачає обрання президента парламентом і перехід до обрання Ради на пропорційній основі. Згідно із законопроектом, обрання парламенту повинно відбутися в 2006 р. (тобто термін повноважень діючої Верховної Ради — чотири роки), і через місяць, в тому ж році, новообраною Радою — обрання президента країни. При цьому передбачено провести всенародні президентські вибори в 2004 році, однак президент буде мати інший перелік повноважень і до того ж складе повноваження після обрання парламентом нового глави держави в 2006 році.
Новий же законопроект всенародне обрання президента скасовує, і передбачає, що глава держави буде обраний парламентом у 2004 році, а вибори до Верховної Ради на пропорційній основі відбудуться в 2007 році. Тобто термін повноважень діючого парламентського скликання розтягнеться до п’яти років. Координатор більшості повідомив, що вже зібрано понад 150 підписів депутатів на підтримку цього законопроекту, і найближчим часом він буде зареєстрований у парламенті. С. Гавриш також сказав, що депутати-комуністи (співавтори третього законопроекту) також повідомлені, не заперечували підготовки такого законопроекту, але підписуватися під проектом не будуть.
Позиції парламентаріїв відносно нового варіанту конституційних змін несподіваними не назвеш. Комуністи, мабуть, намагаючись бути послідовними, у завзятій критиці нового законопроекту, який, начебто, тільки доповнює вже підтриманий ними, помічені не були. Їхній лідер Петро Симоненко висловився тільки проти продовження повноважень діючої Верховної Ради до 2007 року, оскільки розцінює це як своєрідний підкуп народних депутатів, а також вважає, що «сьогоднішній склад парламенту не відображає інтереси народу України». У іншому ж лідер КПУ не наважується поки що визначити своє ставлення до нового документа і обіцяє, що його фракція зробить це після того, як законопроект буде зареєстровано в парламенті й винесено на обговорення.
Опозиціонери з блоку «Наша Україна», СПУ і БЮТ вважають, що новий проект концептуально нічим не відрізняється від попередніх варіантів, оскільки мета його появи аналогічна — протидія приходу до влади «представника демократичних сил». Пролонгацію ж повноважень парламенту опозиціонери розглядають як «політичний хабар» або «сувенір депутатам».
В інтерв’ю кореспонденту «Дня» представник фракції СДПУ(О) Борис Андресюк сказав, що ввівши норму про обрання парламенту в 2007 році, народні депутати, які підготували законопроект, намагалися додати динаміки процесу політреформи, зацікавити тих депутатів, яких поки не влаштовує жоден із попередніх варіантів. Насамперед, вважає Б. Андресюк, це стосується депутатів-мажоритарників, які не підтримують введення стовідсотково пропорційної системи виборів. Саме ця частина парламентаріїв, на думку народного депутата, переважно є підписантами нового законопроекту. Борис Андресюк також підкреслив, що новий документ торкається лише перехідних положень Конституції і є лише доповненням до проекту, який уже знаходиться в Конституційному Суді.
Щодо перспектив нового законопроекту, як і в цілому політичної реформи, щось однозначне, як і раніше, сказати важко. Ніхто з тих, хто коментує його появу, не виключив затягнення «грибного сезону» нових варіантів конституційної реформи. У зв’язку з чим четвертий законопроект злі язики назвали черговим проектом «у корзину». А єдиним його наслідком — можливу активізацію появи координатора більшості на телеекранах.
