Прийняття в четвер Верховною Радою в першому читанні Закону «Про реформування Збройних сил України» стало першим серйозним підсумком роботи цивільної адміністрації Міністерства оборони. Проводити реальну військову реформу (а тим більше радикальну) в рік виборів надзвичайно складно. Особливо зважаючи на складну конфігурацію політичних сил у парламенті. Своїми враженнями вiд розгляду закону у ВР, а також розробками Міністерства оборони щодо гарантій військовослужбовцям, які будуть скорочені в ході реформування армії, з «Днем» поділилася перший заступник міністра оборони України з гуманітарних питань та зв’язків з Верховною Радою Валентина ГОШОВСЬКА.
— Перед голосуванням законопроект «Про реформування Збройних сил України» надзвичайно гостро обговорювався в парламентському комітеті з питань національної безпеки і оборони. В ході обговорення міністр оборони Євген Марчук дав ґрунтовні відповіді і роз’яснення на всі критичні зауваження, як упереджені, так і об’єктивні. Але вже в ході цього обговорення стало зрозуміло, що опозиція, незважаючи на будь-які аргументи, не голосуватиме «за». Більше того, навіть серед депутатів більшості до роз’яснень міністра існувала думка, що цей законопроект в основному стосується тільки скорочення військовослужбовців. З парламентської трибуни Євген Марчук ще раз відповів на запитання, що прозвучали в ході обговорення документа в комітеті. Зокрема, він показав, звідки і як забезпечуватимуться соціальні пільги; підкреслив, що реформування відбувається з метою створення сучасної, боєздатної, могутньої за потенціалом армії; пояснив, чому сьогодні вона такою не є. Міністр звернув увагу парламентаріїв на те, що прийняття законопроекту вже через півтора-два роки дасть можливість 35% бюджетного фінансування Збройних сил спрямовувати на розвиток армії, тоді, як сьогодні лише 10% коштів iде на розвиток, решта ж — «проїдається». 35% — це показник, близький до того, як фінансуються збройні сили в країнах Європи.
Враховуючи, що офіцерський склад буде скорочено вдвоє і оскільки ми говоримо про створення армії нового зразка, міністерство налаштоване об’єктивно (за допомогою атестації, демократично-цивільного контролю, підключення громадськості) відібрати найкращих офіцерів і залишити їх. А ті, хто опиниться поза армією, будуть соціально забезпечені. Вже сьогодні у нас є спільна угода з Міністерством праці і соціальної політики, Державним центром зайнятості і іншими державними структурами, щоб запропонувати скороченим офіцерам найкращі місця на сучасному ринку праці в Україні. Також проводиться серйозна робота по психологічній адаптації військовослужбовців, які підлягатимуть скороченню. Причому робота вестиметься і вже ведеться не лише з тими військовими, які будуть скорочені найближчим часом, а й з тими, кого це чекає через рік. Їм гарантована матеріальна допомога, яка виплачуватиметься впродовж шести місяців. Окрім того, вони можуть ставати на облік у центри зайнятості, де також отримуватимуть відповідні виплати. Тобто фактично буде подвійна виплата. Гарантовано також, що пенсія цим військовим виплачуватиметься з урахуванням усіх надбавок, і вона в середньому складатиме на 30% більше, ніж є зараз. Тому диспропорція у пенсійному забезпеченні тих військовослужбовців, які звільнилися до 1992 року, і тих, хто після 1992 року, цим законом фактично ліквідовується. Звільненим військовослужбовцям також буде забезпечено Міністерством оборони санаторно- курортне лікування та лікування взагалі. Розроблена також серйозна гарантія щодо забезпечення житлом — ті, хто має не менше 15 років вислуги і вже більше 10 років стоїть на черзі, впродовж трьох найближчих років отримають житло. Для цього будуть задіяні дві програми: і бюджетна, і внутрішній резерв міністерства.
