З 26 жовтня по 3 листопада в столичному арт-холі «Кайрос» експонують виставку «Рукописна книга. Каліграфія. Графіка» Юрія Храпая. Тут вперше представлено рукописну копію Руської правди, а ще понад сто автентичних копій окремих листів давніх богослужбових і світських манускриптів — шедеврів давньослов’янської рукописної книжності. Власне, подія, яка відбувається за сприяння, зокрема, Національної комісії України з питань ЮНЕСКО та українського МЗС, має на меті показати перлини нашого культурної спадщини, оскільки більшість давньоукраїнських рукописів знаходяться за кордоном.
Так, копію Руської правди — найдавнішого зводу юридичних норм Київської Русі ХІ століття — створювали впродовж трьох років. Як наслідок, на папері ручного виготовлення древнім статутним листом (статут — почерк древніх слов’янських рукописів. — Ред.) на більш ніж 240 сторінках наведено реконструйований текст старослов’янською мовою. Його прикрашають оригінальні мініатюри й орнаментальні заставки, виконані в тодішніх традиціях із використанням старовинних фарб — яєчної темпери й твореного золота. Шкіряна палітурка і латунні замки також виготовлено ручним способом за давніми технологіями. За словами Юрія Храпая, коли він працював над пам’яткою, то дізнався багато цікавого про той час. Наприклад, якщо помирав смерд (селянин, позбавлений особистої свободи і власності на Русі ХІ—ХV століть) і в нього залишалися доньки, набуте ним за життя переходило до князя. Чи, приміром, практикували великі штрафи за образу особистості, особливо, коли це було зроблено прилюдно.
Окрім рукописних копій стародавніх юридичних документів (Литовський статут 1529 року, Судебник Івана IV 1550 року) автор відтворив окремі листи Київського Псалтиря, Оршанського і Луцького євангелій, повністю рукописи «Слово про закон і благодать митрополита Іларіона», «Слово о полку Ігоревім», «Сказання про житіє і подвиг Михайла Чернігівського і його боярина Федора».
— Моє захоплення історією привело до захоплення давньоруською книжністю, — каже Юрій ХРАПАЙ, до речі, юрист за фахом, а нині керуючий партнер юридичної фірми «Юрій Храпай і партнери». — 1985—1986 роками, коли святкувалося 800-ліття «Слова о полку Ігоревім», захотілося його відтворити. І почалися експерименти. Вивчав спеціальну літературу. Передусім про шрифти. (Як мені здається, навчився відтворювати давньослов’янський статут XIII—XIV століть.) Консультувався в київських шрифтовиків, професора Харківської художньої академії Володимира Лісняка... Дедалі більше занурюючись у хобі, розумів, що рукописи треба відтворювати й виставляти. Це допоможе українцям усвідомити свої витоки та багатство і розмаїття культурної спадщини. Адже в повітрі витає запит на глибше ознайомлення з добою Київської Русі.
(«День» такий інтерес вже відчув, видавши книжку «Сила м’якого знака, або Повернення Руської правди», що стала інтелектуальним бестселером.) Одна частина робіт Юрія Храпая знаходиться в приватних колекціях. Друга — потрапить у музеї: якраз тривають перемовини.
