Природоохоронці в черговий раз шлють листи до Міністерства екології та природних ресурсів. Цього разу просять захистити карпатські річки, де продовжується незаконне спорудження малих гідроелектростанцій. Експерти кажуть, що досі в Україні немає критеріїв, які б регулювали будівництво ГЕС у Карпатах, а спорудження станцій часто-густо розпочинається без наукових оцінок, і будують їх на територіях, що належать до природно-заповідного фонду або особливо цінних земель.
• До категорії особливо цінних природних територій належить річкова долина річки Білий Черемош, що забезпечує водою Чернівці та прилеглі населені пункти. Тут же живе найбільша в Україні популяція карпатської форелі. Якщо спорудження гідроелектростанцій на річці продовжиться, екологи попереджають, що регіон отримає проблеми з водопостачанням, а чисельність форелі значно скоротиться. Забороняти ставити ГЕС на річках, звісно, ніхто не буде, бо це розвиток відновлювальних джерел енергії. А з іншого боку, експерти просять робити це виважено та з розумом. Тому від Мінприроди вимагають якнайшвидше розробити критерії спорудження ГЕС.
Бо зараз ситуація така, що закони, котрі регулюють це питання, розходяться у тлумаченнях. Якщо в одних нормативних актах одна й та сама територія входить до екомережі, то в інших — ні. А від цього залежить, де і що можна будувати. Існуючі ж накази та розпорядження Державної екологічної інспекції мало хто виконує. Так, з квітня до середини травня екоінспекція забороняє проводити будь-які господарські роботи на водоймах, оскільки у цей час триває нерест риби. Однак підприємці продовжують будівництво ГЕС на Білому Черемоші та інших карпатських річках.
• «Наприклад, у селі Сарата, що на кордоні з Румунією, нині триває будівницто ГЕС навіть під час нересту. Це село вважається майже недоступним, там стоїть до десятка хатин, а доїхати туди джипом можна лише у хорошу погоду. Тому знаючи, що ніякі екоінспектори не будуть перевіряти річку, інвестори продовжують будівництво станції, — пояснює експерт «Дружини охорони природи» Петро Тєстов. — Зараз тенденція така, що ГЕС будуються у заборонених місцях, з порушенням законів. Місцевій громаді обіцяють робочі місця або гроші на ремонт школи, таким чином компанії отримують від людей дозволи, а потім виявляється, що сусіднє село, що знаходиться нижче по течії, лишається без чистої води. А буває так, що місце, де вже будується ГЕС, незабаром буде включатись до території національного парку».
• Активісти розповідають, що дозволи видавались колишньою владою, тому поки нове керівництво не взялось за цю проблему, інвестори поспішають завершити розпочате. Чому ж так вигідно будувати ГЕС на гірських річках? Фахівці кажуть, що це не так турбота про розвиток відновлювальної енергетики, а бажання отримати хороші прибутки. Бо електроенергія, вироблена на ГЕС, продається за так званим «зеленим» тарифом, тому коштує удвічі більше, ніж, приміром, отримана на атомній станції. І вклавши у будівництво гідроелектростанції кілька мільйонів, через кілька років інвестор отримає у рази більші прибутки.
Схожа громадська кампанія за порятунок річок вже була у 2012 році. Тоді активісти домоглися результатів — у Міністерстві екології та природних ресурсів переглянули законність появи карпатських ГЕС, і деякі з них так і не з’явились. Тож нині екологи знову вимагають від Мінприроди призупинити будівництво усіх гідроелектростанцій — доки не будуть напрацьовані критерії їхнього спорудження.
• «Якщо в Європі будується ГЕС, то це робиться так, щоб не завдати шкоди туристичній галузі, з урахуванням експертних оцінок, з численними обговореннями. І виходить так, що ГЕС забезпечує електроенергією місцеві об’єкти, а в нас вони будуються, щоб заробляти на зеленому тарифі, — коментує Петро Тєстов. — Дозволи на їхнє будівництво видають управління державного архітектурно-будівельного контролю, але реально ніхто не контролює це будівництво. Якщо станція споруджується на межі двох областей, то за зону будівництва ніхто не хоче брати на себе відповідальності».
• Якщо активістів не почують, вони обіцяють масштабні акції протесту і в Києві, і в регіонах. Та поки діалог з новою командою Мінприроди неконструктивний. Принаймні, на офіційні запити активістів з приводу будівництва ГЕС відповідей наразі немає.
КОМЕНТАР
Микола БОЖОК, перший заступник директора ВЕА «Новосвіт» (компанія займається будівництвом міні-ГЕС): «Спорудження чи відновлення гребель для малих ГЕС дозволить оптимізувати гідрологічний режим малих гірських річок, а це допоможе вирішити проблему повеней, розвивати туристичну галузь та інші інфраструктурні об’єкти»
– Століттями людство використовує енергію води на свою службу: водяні млини, лісопилки, транспортні артерії. Особливо промислово зарегульованими були ріки Карпатського регіону, де було побудовано сотні гатей, які використовувались для набору води з подальшим використанням її для сплаву лісу. Починаючи з 30-х років минулого століття вода активно використовується для виробництва електроенергії і в створах гатей, млинів, почали будувати малі ГЕС для забезпечення електроенергією населених пунктів. Реалізація гідроенергетичного потенціалу малих річок України шляхом будівництва нових і відбудови зруйнованих малих ГЕС в Україні суттєво підвищить рівень енергозабезпечення галузей економіки та населення, зменшить обсяг необхідного імпорту органічних видів палива, покращить соціальну та екологічну обстановку в регіонах країни.
З екологічної точки зору малі ГЕС не порушують перебіг біологічних та гідротехнічних процесів, фактично не впливають на природний режим водостоку та стан берегів, сприяють зменшенню ерозії ґрунтів. Особливе значення має будівництво гідроелектростанцій на гірських річках в Карпатах, що дозволить вирішити цілий ряд проблем. Зокрема, запланований об’єм енергетичних потужностей дозволить покрити дефіцит електроенергії в цьому регіоні. Спорудження чи відновлення гребель для малих ГЕС дозволить у значній мірі оптимізувати гідрологічний режим малих гірських річок, а це допоможе вирішити проблему повеней, спонукає розвиток туристичної галузі та інших інфраструктурних об’єктів, що створить робочі місця для жителів регіону.
При будівництві і експлуатації малих ГЕС зберігається природний ландшафт, практично відсутнє навантаження на екосистему. Активним учасником розвитку відновлювальних джерел енергії є компанія ЗЕА «Новосвіт», основними завданнями якої є відновлення та будівництво сонячних та малих ГЕС, виробництво і продаж електроенергії. Компанія отримала відповідну ліцензію НКРЕ України, яка дає право на виробіток електроенергії та її продаж.
ЗЕА «Новосвіт» в 2014-2015 рр. планує побудувати і ввести в експлуатацію мікроГЕС «Сарата» потужністю 196 кВт. На даний момент в с. Сарата проводиться поточний ремонт споруди (гаті), яка належить компанії на правах власності на нерухоме майно №21988121 від 25.05.2009 р., виданої Путивльським районним бюро технічної інвентаризації. Поточний ремонт виконується тільки на споруді без будь-якого впливу на водойму і без будь-яких руслорегулюючих робіт. І ніяке будівництво ГЕС не ведеться, як твердить «господін» Тєстов, то є брехливі твердження.
В даний час ЗЕА «Новосвіт» розробляє робочий проект будівництва мікроГЕС, який в обов’язковому порядку буде направлений на комплексну державну експертизу. Також компанією розроблений проект землеустрою, який пройшов Державну експертизу і має всі відповідні висновки. Так що твердження «господіна» Тестова, що ГЕС будується у заборонених місцях, з порушенням законів є брехнею. Для того щоб отримати дозвіл на початок будівництва, потрібно два-три роки, збір десятків висновків і погоджень.
В статті є твердження: «якщо спорудження ГЕС на річках продовжиться, то регіон отримає проблеми з водопостачанням і лишається без чистої води» – це повна нісенітниця, мГЕС працює без відбору води. Щодо якості води: Державною екологічною інспекцією України були проведені вимірювання показників складу та властивостей складу води, на що складений відповідний протокол. Якість і склад води незмінний що в верхньому, що в нижньому б’єфі працюючої мГЕС, а вміст кисню навіть стає кращий.
У даний час компанія ніяких будівельно-монтажних робіт по мГЕС «Сарата» не проводить. Компанія уклала соціальну угоду №7-16н/13 від 18.10.2013 з Шепітською сільською радою про ремонт дороги до населеного пункту с.Сарата, і в 2013 році вже вкладено в ремонт дороги близько 200 тисяч гривень, а весь кошторис складає близько 500 тисяч гривень.
Ми визнаємо, що є певні проблеми, з тим же законодавством, коли багато часу витрачається на отримання необхідних дозволів та погоджень. Щодо появи міні-ГЕС на заповідних землях, то цього не може бути, якщо проект пройшов комплексну державну експертизу, у тому числі і погодження екологічних організацій, то про що тоді може йти мова? Якщо у підприємства є всі необхідні підписи та дозволи, то воно працює у правовому полі.
За останні роки в Україні було побудовано і введено в експлуатацію одиниці МГЕС, в Чернівецькій області – жодної. Про масове будівництво взагалі не йдеться.
