Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Зарплата як індикатор монополізму

28 грудня, 2000 - 00:00

Середня зарплата працівників галузей економіки України в листопаді становила 257,6 грн., що на 1,4% більше, ніж попереднього місяця, повідомляє Держкомстат. Лідерство щодо величини зарплати, як повідомило агентство Інтерфакс-Україна, втримують атомники — 870,6 грн. і транспортники — 694 грн. у працівників авіаційного і 638 грн. — морського транспорту. Висока (за українськими, звiсно ж, мiрками) зарплата зберігається також у нафтовидобувній промисловості — 627,8 грн., у службовців банківської сфери — 623 грн. Згідно з регіональною статистикою, найвищу зарплату отримують працівники-кияни — 437 грн., а також Донецької (327 грн.) і Запорізької (315 грн.) областей. Найнижча зарплата в липні була в західних областях — Тернопільській і Волинській (близько 169 грн.). Подібна галузева та регіональна диференціація існує й у різних розвинених країнах, однак у нашій країні вона, на думку завідуючого відділом досліджень людського розвитку Ради з вивчення продуктивних сил НАНУ Елли ЛІБАНОВОЇ , пов’язана з тим, що багато галузей нашої економіки, такі, як газова, атомна енергетика, користуються своїм становищем монополістів. Типовим прикладом тут є житлово-комунальне господарство. Заробітна плата в цих галузях останнім часом дуже зросла, однак, скоріше за все, це не пов’язано з поліпшенням якості їхньої роботи. І, як зазначила Е. Лібанова, якщо існує монопольне становище, то практично кожна галузь платитиме собі заробітну плату, як монопольну ренту. Виходом із цього може бути встановлення однакових «правил гри» для всіх, а також, як свідчить західний досвід, державі слід встановити за монополістами жорсткий контроль.

У той же час, згідно з даними Держкомстату, працівники сфери охорони здоров’я та освіти в листопаді в середньому отримували відповідно 143,7 грн., і 166,3 грн. Саме цим категоріям працюючих з початку 2001 року планується підвищити зарплату, однак, як зазначила Е. Лібанова, підвищення зарплати буде ефективним заходом лише в разі, якщо воно не буде зроблене за рахунок грошової емісії. У той же час, на її думку, можна підвищити зарплату за рахунок зниження податків і, відповідно, собівартості продукції в промисловості, до того ж, зниження податків може істотно змінити наявну практику «конвертної» заробітної плати, адже зараз підприємці й працівники однаково не зацікавлені отримувати «білу» зарплату. Зміна ж податкової політики може привести до того, що, принаймні працівник, буде зацікавлений отримувати легальну зарплату.

Михайло ЗУБАР, «День»
Газета: 
Рубрика: