Так співпало, що свій 18-й День народження газета «День» цього року зустріне у... Львові, де на форумі видавців презентує вимогливим читачам свої подарунки, зокрема новий фотоальбом «Люди Майдану. Хроніка» та збірку публіцистики «Україна Incognita. Топ-25». Крім цього, відвідувачі форуму матимуть нагоду поспілкуватися з головним редактором газети Ларисою Івшиною та нашими журналістами. Девіз форуму: «Час читати!» з перших чисел виходу в світ газети був і нашим девізом. Але з уточненням: читати й робити висновки, критично мислити. Цим і займалася редакція впродовж 18 років, випускаючи щодня газету та реалізовуючи десятки важливих проектів.
11 вересня 1996 року вийшов у світ перший номер газети «День». А вже через чотири місяці — із січня 1997-го — з’явилася російськомовна версія видання. А з 25 січня 1998 року український медіа-простір здобув унікальну можливість «розширити горизонти» — почав виходити друком англомовний дайджест The Day. Сьогодні газета «День» — це не лише якісне періодичне видання, а й десятки культурологічних та просвітницьких проектів, зокрема Бібліотека газети, щорічна Міжнародна фотовиставка, глянцевий додаток «Маршрут №1», історичний портал «Україна Incognita», проект «Самоосвіта он-лайн» та ін.
— «День» займає важливу нішу в житті суспільства: газета україноцентрична, проєвропейська, антиімперська (а це означає, що й антикомуністична), демократична, інтелектуальна. Читачі «Дня» — вкрай важлива спільнота, і що більшою вона буде кількісно, то швидше ми як нація будемо рухатися до мети, — зауважив відомий літературознавець, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», голова наглядової ради Благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День» Володимир ПАНЧЕНКО. — «День», його редакція та автори дуже багато працюють над проблемою ідентичності українців. Ця стратегічна лінія за останні десяток років стала дуже чіткою, про що свідчить і виняткова увага до історії. Я також переконаний, що історична свідомість — це альфа і омега. Якби наші державні мужі добре знали українську історію, то й воєнну доктрину ми мали б іншу, більш точну. Життя ж бо ще раз довело: головний ворог нашої державності — Росія. А хіба колись було інакше? Приємно, що проектів «Дня» стає все більше, і всі вони працюють. Книжкова серія, щорічні фотовиставки, Літня школа журналістики, інтелектуальні «десанти» головного редактора в різних містах України, молодіжний дискусійний клуб... Цьогорічний книжковий «ужинок» також цінний. По собі знаю: пишеш статтю про давні події, а виходить історична публіцистика! Бо існує зв’язок часів, багато що повторюється, перегукується... Тому з нетерпінням чекаю на том «Україна Incognita. Топ-25». 12 вересня сподіваюся зустрітися з новинками від «Дня» у Львові на Форумі видавців. Тішуся, що маю змогу співпрацювати з «Днем», тож бажаю Вам, дорогі друзі, творчих успіхів, радості, і нехай швидше просвітлюється наше українське небо!
— Кажуть, що газети — для вибагливих читачів. А от газета «День» — незамінне видання для найбільших інтелектуалів. В «інформаційному меню» людей, які хочуть знати, що відбувається в Україні та світі, «День» є незамінною пропозицією, — відзначив давній читач «Дня», експерт Інституту політичної освіти Олександр СОЛОНТАЙ. — Ваша газета дає відповіді на складні питання. Вона не уникає жодних проблем. На відміну від решти друкованої преси, де існує певна «редакційна лінія», кон’юнктура чи політичні вектори, у «Дні» немає жодних заборонених тем. Відкриваєш газету і знаходиш у ній відповідь на питання, які тебе особисто давно турбують. Разом із тим «День» є важливим майданчиком для спілкування та дискусій відомих експертів, журналістів, громадських діячів... До речі, я вважаю себе одним із найперших і найвідданіших читачів «Дня». З 1997 року і до сьогодні читаю газету щодня. Пам’ятаю, як у студентські роки зранку приходив у кіоск і просив обов’язково відкласти примірник для мене. А ще — й досі зберігаю підшивку англомовної версії «Дня» і час від часу до неї повертаюся.
