Мешканці молдовського прикордонного села Паланка готові перекрити трасу «Одеса-Рені» при першій же спробі влади Молдови віддати Україні територію біля села. Передача території біля прикордонного села повинна статися через двосторонні домовленості в обмін на територію Джурджулешти.
— В разі, якщо буде зроблено спробу передачі землі під автодорогою, ми готові триматися за цю землю, в тому числі шляхом блокування автостради, — розповів глава району Штефан Воде Валерій Берілл. — Ми категорично проти, і не поступимося ні п’яддю землі, залишеної нам нашими предками. Вважаю, що цей свій обов’язок ми повинні виконати до кінця.
Примар Паланки Лариса Волох говорить, що проблема не лише в тих 7,8 км., якими проходит шосе, але й у земельних площах, розташованих за автотрасою, які теж є частиною Молдови. В разі передачі Україні землі під автодорогою, громадяни Молдови, вважає примар, втратять доступ до цих площ, на яких розташовано їхні поля, сільгоспугіддя.
Питання про необхідність виконати умови договору ставилося під час недавнього візиту до Кишинева секретаря РНБО України. З тим, що умови двосторонньої угоди, ратифікованої парламентом Молдови, потрібно виконати, згоден молдовський прем’єр-міністр Володимир Філат.
Секретар РНБО України заявила, що Україна знову збирається запровадити обов’язкове декларування суми 50 доларів на день для громадян Молдови, які в’їжджають до сусідньої держави. Це станеться, якщо офіційний Кишинів не погодиться передати Україні територію в районі села Паланка.
Ділянку автодороги «Одеса — Рені» в районі населеного пункту Паланка (Молдова) довжиною 7,7 кілометрів було передано в експлуатацію та під юрисдикцію України згідно з додатковим протоколом до Договору між Україною та Молдовою про державний кордон, підписаному 18 серпня 1999 року. Україна наполягає на передачі нею й території під автодорогою. В угоді вказано, що «передана ділянка є власністю України на території Республіки Молдова». Ділянка дороги є частиною автотраси завдовжки 310 км., що зв’язує південно-західну частину Одеської області з рештою України.
Договір між Україною та Молдовою про державний кордон підписано 18 серпня 1999 року. Підписи під документом поставили Леонід Кучма та Петру Лучинськи. Територія Паланки повинна перейти Україні у відповідь на передачу Молдові ділянки в районі Джурджулешти. Тут 1997 року — тобто ще до офіційної передачі території, було розпочато будівництво нафтотерміналу, нафтопереробного заводу та порту. Проте через певний період виникла суперечка між Україною та Молдовою, оскільки зведення об’єктів почалося, власне, на українській території. Попри складнощі та проблеми, що виникли в ході реалізації будівництва, Молдова все ж таки домоглася свого. Джурджулештський порт може приймати судна водотоннажністю до 10 тис. тонн. Нафтотермінал спроможний перевалювати 2 млн. тонн вантажів на рік. У найближчі декілька років планується будівництво суховантажного та пасажирського терміналів.
Для українського порту Рені, розташованого всього в декількох кілометрах нижче за течією Дунаю, запуск молдовського терміналу означає, щонайменше, втрату значної частини вантажопотоку, а в гіршому варіанті — повну зупинку.
І зв’язано це, в першу чергу, з тією обставиною, що велика частина вантажів потрапляє в Рені через територію Молдови. І та, природно, у міру розвитку власного порту намагатиметься відвести вантажопотоки з Рені. Ще докризове підвищення транзитних тарифів Молдовською залізницею спровокувало багатомільйонні збитки українського порту. Що стосується джурджулештського нефтекомплексу, то його збудовано лишень у трьох кілометрах від Ренійського міського водозабору. Ризик потрапляння до води нафтопродуктів дуже високий і хто поручиться, що одного «прекрасного» дня місто не залишиться без води. І найголовніше, що Молдовський порт лежить на вузькому відрізкові дунайського фарватеру, швидкість течії тут досягає 4,2 м на секунду. Якщо в порту станеться розлив нафти, то буквально за декілька хвилин пляма потрапить на українську територію, а нижче за течією десятки населених пунктів і міжнародний біосферний заповідник. Бонові загородження терміналу, на думку українських експертів, будуть малоефективніми. Уявити собі наслідки такого забруднення для регіону Нижнього Дунаю не складно.
