Відмінності, які існують між ЗАТ і ВАТ, мають для українського бізнесу принциповий характер. По-перше, обсяг звітності для закритих компаній набагато менший. По-друге, дрібні акціонери мають у ЗАТ набагато менше прав. Якщо вони вирішать продати свої папери, то спочатку вони повинні запропонувати їх для викупу самому акціонерному товариству. І лише якщо менеджмент відмовиться, то акції можна продати «на сторону». З цієї причини саме на ЗАТ припадає левова частка всіх корпоративних конфліктів у країні. Найпоказовішим із них є конфлікт, що вже став класикою, «Сармат» — «Оболонь».
ЗАТ із кількістю акціонерів понад 100 — це, як правило, великі промислові гіганти. Власниками цінних паперів на них є працівники підприємств, які з історичних причин мають смутне уявлення про акції. У зв’язку з цим вони практично безправні перед диктатом директорату. «Більшість великих ЗАТ — постприватизаційні підприємства, в яких люди отримали акції в обмін за різні сертифікати», — говорить Олексій Петрашко. У зв’язку з цим, на його погляд, держава має потурбуватися про права громадян вільно продавати наявні у них папери.
Ідею розкриття ЗАТ активно підтримали гравці фондового ринку. Для них це означає вихід на біржі більшої кількості паперів, а значить і збільшення кількості операцій. Найбільш радикально налаштовані фондовики не виключають, що після закінчення цього терміну ЗАТ, як форма організації бізнесу, взагалі може зникнути з карти України. Проте більшість операторів фондового ринку все ж схиляються до реформування в неспішному режимі.
Звичайно, проти цього виступають самі закриті акціонерні товариства. Юрисконсульт ЗАТ «Оболонь» Андрій Вітченко впевнений, що перехідний період не вирішить проблеми, і справа може загрузнути в судах. Адже багато закритих акціонерних товариств на зборах акціонерів не ухвалять рішення про перетворення. Що з ними буде в такому випадку, невідомо. Навіть якщо для ЗАТ будуть встановлені законодавчі обмеження на кількість акціонерів, вони не матимуть зворотної дії. Тобто компанії, зареєстровані до набуття чинності нового закону, зможуть залишатися закритими. Цікаво, що при цьому Андрій Вітченко, в цілому, підтримує ідею обмеження кількості акціонерів для нового ЗАТ. Але вводити якісь обмеження для «старих», на його погляд, протизаконно.
У парламенті перспективи пропозиції Держкомісії з цінних паперів оцінюються як вельми неоднозначні. Дві третини українських підприємств зареєстровано у формі ЗАТ, і тому депутати будуть максимально обережні при розгляді цього питання. Напевно, на позицію парламенту вплине і той загальновідомий факт, що до бізнесу у вигляді ЗАТ має різне ставлення і більшість самих депутатів.
