Перший віце-прем’єр Російської Федерації Віктор Христенко заявив про можливість піти на поступки у питанні експортного мита на нафту і газ для України після створення ЄЕП — єдиного економічного простору. «Ми розуміємо, що Росія повинна заплатити за економічну інтеграцію, і політичне рішення стосовно цього прийняли», — зазначив пан Христенко. Після переговорів у Києві, які відбулися наприкінці минулого тижня і були присвячені підготовці концепції створення єдиного економічного простору, його настрій був піднесений.
Раніше Президент Леонід Кучма вельми скептично оцінював перспективи будь-яких митних союзів із Росією, якщо вона не погодиться знизити експортне мито на енергоносії. Вже занадто велика різниця між внутрішніми і зовнішніми цінами на російський газ, що робить стартові умови конкуренції промислових підприємств двох країн нерівноправними. Київський раунд переговорів щодо ЄЕП дав підстави передбачати, що Москва готова до компромісу. Слід зазначити, що доход російського бюджету від експортного мита на енергоносії перевищує 600 мільйонів доларів на рік. Левову частку цієї суми оплачують українські споживачі.
У Києві представники урядів України, Росії, Білорусі та Казахстану загалом схвалили проект концепції створення ЄЕП. Передусім, заплановано узгодити рівень митних ставок, які діятимуть для чотирьох країн. Уряди вже обмінялися переліком діючих ставок і розпочали аналіз «плюсів» і «мінусів» їхнього зниження. У Києві члени «четвірки» також обмінялися переліком так званих чутливих груп товарів. Йдеться про продукцію, імпортні ставки на яку країни хотіли б залишити без змін. В України цей перелік становив 84 групи товарів, і за цим показником вона виявилася найскромнішою. Білоруси і казахи подали список зі 100 товарів, а Росія була б не проти зберегти бар’єри для 153 груп. Проте передбачається, що після чергового раунду переговорів, який відбудеться у Мінську в липні, списки значно скоротяться. Поки що можна сказати напевно, що поза ЄЕП точно залишаться лише товари, які виявляться чутливими для всіх чотирьох країн одночасно.
Стратегічно важливим завданням для України є забезпечення вільного експорту до Росії цукру, спирту і металу. Ці три групи товарів потенційно здатні захопити російський ринок, але наявне заборонне мито зводить цей потенціал до нуля. Всього заборонне мито в РФ діє на 11 груп українських товарів. Загальний обсяг збитків наших виробників через нього оцінюють в 1 мільярд доларів. Якщо ці бар’єри знімуть, то разом зi зниженим експортним митом на газ і нафту ЄЕП стає привабливою ідеєю для вітчизняних фінансово-політичних угруповань. Перший віце-прем’єр України Микола Азаров вважає, що після київського раунду переговорів країни підійшли значно ближче до єдиного економічного простору. У Києві країни домовилися, що кінцевою метою розвитку ЄЕП стане зона вільної торгівлі без товарних вилучень.
Ця мета навряд чи стане реальністю найближчими роками, тому що загрожує дуже великими збитками Росії. Її економіка вельми залежить від енергоносіїв, а ефективність промислового виробництва значно відстає від української, і навіть казахської. ЄЕП, очевидно, стане своєрідною зоною напіввільної торгівлі.
А щодо політики, то тут усе ще складніше. США та Євросоюз не приховують настороженості стосовно євроазіатського «флірту» Києва. Слід зазначити, що одночасно Україна веде переговори (щоправда, дуже неактивні) про створення єдиного економічного простору з ЄС. Хоча Микола Азаров заявив, що не бачить у цьому особливих проблем: одне іншому не заважає. Також, із його слів, створення ЄЕП не повинне загальмувати вступ нашої країни до Світової організації торгівлі. Щоправда, темпи, з якими члени «четвірки» рухаються на шляху до СОТ, дуже різні. Україна залишила своїх партнерів далеко позаду. Головна вигода вступу нашої країни до СОТ раніше за Росію полягає у можливості сформувати вимоги до її митного режиму. Москва буде вимушена їх задовольнити, інакше просто не отримає згоди Києва на членство у Світовій організації торгівлі. Але якщо дипломатична гра навколо ЄЕП закінчиться підписанням міжурядової торгової угоди, поле для політичного маневру для України буде багато в чому звуженим. Проте все знову ж залежить від ціни, яку Росія буде готова заплатити Україні за вступ до ЄЕП раніше, ніж до СОТ.
Президенти «четвірки», нагадаємо, домовилися зустрітися у вересні в Ялті. Хоча підпишуть, швидше за все, рамковий документ у вигляді концепції, загальний проект якої схвалили представники урядів у Києві. Судячи з того, що у вигляді проекту документ поки що учасники переговорів наполегливо не коментують, робота над ним триватиме аж до кінця серпня.
