Насичений робочий тиждень у молоді закінчився зустріччю із істориком-міжнародником, журналісткою, перекладачкою, правозахисницею, головою правління Східноєвропейського інституту розвитку та засновницею Центру Тагора в Україні – Мрідулою Гош.
«Постколоніальні студії: нові виклики» – так окреслила пані Мрідула тему своєї міні-лекції, якою вона і розпочала виступ. Про досвід Індії та України як постколоніальних держав студенти слухали з великим інтересом.
Як наголосила пані Мрідула, однією із головних тез колоніалізму є розподіл на «ви» та «ми». Погляди і сприйняття світом колоній формувалися колоніалістами, вони і визначали «хто і якими “вони”(колонія) є». Ці явища існували і в українській історії, коли Російська імперія, а згодом СРСР здійснювали експансію на українських землях. А отже, ми говоримо про Україну зараз як про постколоніальну державу, зауважила дослідниця, хоч і не всі можуть погоджуватися з термінологією. «Єдиний колоніалізм, який, на мою думку, не отримав належної критики, – російський», – говорить вона. Мрідула Гош особливостями експансії Російською імперією називає те, що українські землі суміжні із кордонами імперії, тому відбулося потужне розширення сфер впливу та глибша інтеграція колоніалістів. Наприклад Індія знаходилася за тисячі кілометрів від метрополії, і це вплинуло на збереження самоідентифікації колоніалізованого народу, на відміну від українського. Україна до того ж є не тільки постколоніальною, а й посттоталітарною державою.
У розмові дослідниця також назвала інструменти подолання постколоніального синдрому. Найголовніше – це подолання стереотипів, що глибоко засіли у головах народу, що колись зазнав експансії іншої культури. Ці стереотипи створюють штучний кордон, що народ є «не такий» або ж навіть «меншовартісний».
«Сучасним журналістам, у гібридну добу пост-равди, випала складна доля. Сьогодні вони повинні бути споглядачами, активістами, аналітиками і рушійною силою для майбутнього покоління», – звернулася до майбутніх журналістів. Мрідула Гош.
Прикметно, що одним із інструментів подолання постколоніального синдрому в Україні пані Мрідула назвала публікації газети «День», зокрема її історичну бібліотеку. «Газета є духовним «ренесансом», який дасть можливість дізнатися наступним поколінням «ким ми є насправді». Бо без усвідомлення того, хто ми є, ми не можемо далі рухатися. І це Україно дійсно потрібно», – переконана пані Мрідула.
Після закінчення лекції студенти активно ставили питання Мрідулі Гош, цікавила гуманітарна та інтелектуальна співпраця Індії та України, проблема ускладненого туризму до України громадян Індії, готовності українців подолати залежність від російської імперської матриці тощо.
Більше про це – незабаром у «Дні»
ВРАЖЕННЯ
Євгенія ШЕВЦОВА, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова:
– Сьогоднішня зустріч із Мрідулою Гош почалася з невеличкої лекції про постколоніальні студії і про те, чому Україна – постколоніальна держава. Я слухала пані Мрідулу з захопленням, оскільки тема для мене нова. «Побороти в собі «раба» найважче», – ця цитата про стан людей у постколоніальних державах вразила мене найбільше.
Олександр ШАРIПОВ, Запорізький національний університет:
– Мене дуже надихнула пані Мрідула. Це приклад людини, яка є іноземкою, але з нуля вивчила українську мову!Не всі українці знають свою мову. Вона розповіла також багато про колоніалізм і історію України. Мене це вразило. Запам’яталася фраза: «Ахіллесова п’ята в Україні – відсутність консенсусу». Це привід задуматися, чи у правильному напрямку ми рухаємося?
