У Харківському літературному музеї підготували освітню програму, завдяки якій можна спробувати на смак «Таборове Різдво» заґратованих українських шістдесятників. Учасники заходу візьмуть участь у приготуванні 12 страв за рецептами політв’язнів. Їх віднайшли в спогадах Василя Стуса, Надії Світличної, Євгена Сверстюка, Ніни Строкатої, Стефанії Шабатури.
СВЯТКУВАННЯ ЯК ПРОТЕСТ
Не всі українські політв’язні були сильно набожними. Деякі з них святкували Різдво більше на знак опору та прояву самоідентифікації. Наприклад, Євген Сверстюк у спогадах писав, що більшість киян-шістдесятників була не релігійною, а святкування Різдва та Великодня було для них швидше протестом проти радянської системи. Глибоко віруючими були лише в’язні із Західної України, а до інших віра приходила в тяжких умовах табору, пізніше.
Багато цікавої та вражаючої інформації автори освітньої програми «Таборове Різдво» про політв’язнів у радянських тюрмах почерпнули в спогадах Надії Світличної. Зокрема, у книзі «Різдво в таборах» вона розповідала, що використовували кожну можливість, аби дістати інгредієнти для 12 різдвяних страв. Якщо комусь була дозволена посилка, то просили у родичів хоча б кілька грамів маку, сушениці, грибів чи горіхів і неодмінно зберігали весь цей скарб до зимових свят.
«ПОЛЮВАННЯ» ЗА ПЕРЛОВКОЮ, АБО З ЧОГО ГОТУВАЛИ ТАБОРОВУ КУТЮ
Кутю українські в’язні готували з перловки, яка входила у табірний пайок. Проте перед зимовими святами цю крупу адміністрація табору спеціально виключала з меню. Тому незламним шістдесятницям доводилось виловлювати перловку для куті в тюремній баланді й ховати її в снігу біля бараку. Щастям було, якщо в когось із ув’язнених знаходився мед та мак.
Щоб мати солодкий смаколик до Різдвяного столу, дисидентки заздалегідь збирали сухарі, а на Різдво замочували їх у воді, робили коржі, додавали до них якісь найпростіші цукерки. Так готували таборовий тортик, який у найкращому разі змащувався джемом.
Співробітниця Харківського літературного музею Тетяна Ігошина відзначає, що зазвичай учасники «Таборового Різдва» не лише куштують ці страви на смак, а й охоче з’їдають.
ТАБОРОВИЙ РІЗДВЯНИЙ ДЕКОР
Українці за ґратами намагалися не лише приготувати традиційні Різдвяні страви, а й заповнити радянську тюрму особливою атмосферою завдяки декору. Щоб мати на столі свічку, парафін для її виготовлення заздалегідь «заготовляли» з головок сиру. Ялинкову гілку, якщо пощастило її дістати, прикрашали свічечками, вишитими на клаптиках тканини. Вишивали до свят також маленькі іконки. Ескізи розробляла львівська художниця Стефанія Шабатура. Якщо не вистачало ниток, то їх «добували» з клаптиків тканини.
В’язням зазвичай не забороняли співати колядки. Світлична у спогадах пише, що співали так голосно, щоби їх могли почути в сусідній зоні чоловіки.
«Таборове Різдво» в Харківському літературному музеї проходить уже кілька років поспіль. Проте якщо раніше програма була доступна для відвідувачів лише під час Різдвяних свят, то 2020 року такого часового обмеження не буде. Старший науковий співробітник Тетяна Ігошина розповіла, що в попередні роки серед відвідувачів переважала доросла аудиторія і студенти. Тепер у ХЛМ хочуть, щоб про українське Різдво за ґратами радянської тюрми дізналося більше старшокласників, тому зробили програму за попереднім замовленням і сподіваються, що вчителі та учні зацікавляться темою.
