У межах Відкритого університету Острозької академії кандидатка історичних наук, завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. Вернадського Наталія БОНДАР прочитала лекцію «Острозька Біблія 1581 р.: підготовка та вихід друком крізь призму сприйняття православних, католиків та протестантів». Лекція була присвячена 440-річчю Острозької Біблії та 445-річчю Острозької академії.
«Цього року ми святкуємо не лише 445 років від заснування Острозької академії, а ще й 440 років з часу виходу Острозької Біблії. Дата включена до пам’яток, які відзначаються на державному рівні. Острозька Біблія — це така пам’ятка, яку можна відзначати відповідно до якихось більш ювілейних дат, можна присвячувати їй заходи безвідносно до дат. Вона є цікавою для науковців різних напрямків: істориків, джерелознавців, богословів, філологів тощо», — зазначила Наталія Бондар.
За словами спікерки, джерел, за якими можна дослідити Біблію, не так багато, тож основне джерело — це саме видання Біблії. Книга має дві великі передмови: одна написана від імені князя Василя-Костянтина Острозького як фундатора друкарні, ініціатора цього проєкту, а друга — від імені Герасима Смотрицького, видатного просвітителя, наукового редактора пам’ятки.
«Острозька Біблія — це найвідоміша пам’ятка, яка представляє українську книжність XVI — XVIII століть. Також вона є найбільш досліджуваною пам’яткою, адже література, в якій згадано Острозьку Біблію, налічує десятки або й сотні тисяч позицій. Під час підготовки Біблії до друку були задіяні тритомна грецька Біблія друкарні Пія Альба Мануція у венеціанському виданні 1518 року й шеститомна Комплютенська Поліглота 1522 року», — пояснює Наталія Бондар.
Як стверджує дослідниця, Острозька Біблія була пов’язана з Вавилоном. Про це свідчить лист папського нунція в Речі Посполитій Антоніо Болоньєтті 1583 року до кардинала Антоніо Марія Галлі. У листі Болоньєтті згадує примірник Біблії, який було привезено до Острога «Палеологом», тобто Діонісієм Раллі — грецьким книжником, а пізніше архімандритом Дорогобузького монастиря у володіннях Василя-Костянтина Острозького. До речі, Острозьку Біблію подарували Папі Римському Іоанну Павлові ІІ під час його перебування в Україні 2001 року.
Нагадаємо, Відкритий університет Острозької академії — публічні науково-популярні онлайн-лекції для широкої авдиторії, розпочався в березні минулого року з початком карантину. Як розповів проректор з науково-педагогічної роботи, професор Дмитро ШЕВЧУК, коли в Острозькій академії організували онлайн-навчання для студентів, то почало звертатися чимало людей з проханням долучитися до лекцій, які читають викладачі Острозької академії. Відтак в університеті вирішили, що найкраще — це організувати цикл публічних науково-популярних лекцій за допомогою додатка Google Meet, які присвячені темам, актуальним та цікавим для широкого загалу.
«Викладачі Острозької академії одразу відгукнулися на цю ідею і запропонували теми лекцій. Також активно почали долучатися всі охочі лектори зовні, зокрема й Наталія Бондар. Карантин — це випробування для багатьох із нас, адже існує вимога постійно залишатися вдома, відмовитися від звичних справ, вигадувати, чим себе зайняти. Але також це час для саморозвитку. Саме на цьому аспекті карантину ми зосередилися, коли обговорювали формат Відкритого університету Острозької академії», — зазначив професор Дмитро Шевчук.
