30 травня автор «Дня», відомий російський карикатурист Віктор Богорад, один із небагатьох, хто не опустився до пропаганди режиму, а навпаки, постійно нарощує глибину своїх робіт, Віктор Богорад став почесним академіком Російської академії мистецтв, дуже серйозної наукової установи. «День» щиро привітав Віктора Борисовича і скористався нагодою, щоб поставити колезі кілька запитань.
«Це дуже велика несподіванка для мене, — говорить карикатурист про подію, що відбулася. — Цікаво, що всі почесні академіки з карикатури — із Москви, я перший, хто отримав таке звання, із Санкт-Петербурга. До речі, я вперше був у Москві в Російській академії мистецтв. Її виставкові зали — це колосальний музей, фантастична кількість робіт Церетелі...». На запитання, чи дає таке визнання щось, окрім морального задоволення, Віктор Борисович усміхається: «Хіба що тільки вхід у музей. Хоча я сьогодні вже отримав від одного замовника питання, чи не зміняться розцінки, і я його заспокоїв, що розцінки не зміняться. Це суто символічне звання».
Ми поцікавились і долею останньої книги карикатур — спільної роботи Віктора Богорада і В’ячеслава Шилова «Я — собака, я — кіт» (нагадаємо, альбом карикатур, у якому з одного боку — малюнки про собак, а з другого — про котів, вийшов восени минулого року і фінансувався методом краудфандингу — див. «День» № 96—97 від 3 червня 2016 року). «Весь наклад розійшовся, і ми схопилися за голову, оскільки ні в Шилова, ні у мене не залишилось примірників. Вірогідно, треба було б повторити таку акцію. Всі, хто замовив книжки, отримали їх. І ніхто не залишився ображений. Ми отримали хороші відгуки, — розповідає Віктор Борисович. — Хоч як дивно, видавництва вважають, що на карикатуру попиту немає. А з’ясувалося, що є, і весь наклад розійшовся досить швидко. Ми ж отримали гроші наперед, надрукували і протягом двох місяців усе розіслали. У нас мережа поширення сама склалася. Ми, напевно, поцілили в больову точку: є котолюби, є собачники, а в цій книзі і собаки, і коти. Тобто всі залишилися задоволені. Виявляється, це дуже цікаво. Напевно, треба буде подумати щодо нового проекту». Але цікавість до котів і собак зовсім не означає для Віктора Борисовича відхід від реальності, багато його робіт — про соціально-політичну дійсність.
А про ситуацію з публікацією карикатур у цілому Віктор Богорад говорить: «У Росії зараз дуже мало друкують карикатур. Якщо й друкують, то це пропаганда. Тобто під замовлення, і вони завжди достатньою мірою злі і не дуже розумні. І головне, що виникає якась газета з цими пропагандистськими карикатурами, і як тільки вона освоює гроші, які держава їй дає, одразу ж припиняє своє існування. А взагалі, дуже важливий момент, на ситуацію дуже вплинув випадок із «Шарлі Ебдо». Наше МЗС постійно оглядає цей журнал і постійно обурюється карикатурами. Зазвичай редактори інших газет Росії просто бояться друкувати карикатури. І так не лише в Росії. Коли ми з Шиловим брали участь у Франції у фестивалі редакційних карикатуристів, де були представники 34 країн, вони всі в один голос говорили, що після «Шарлі Ебдо» стало складно друкувати карикатури. Тобто редактори починають боятися. А ви не забувайте, що у нас у Росії ще є закон «Про образу відчуттів віруючих». Редактори просто бояться, що хтось образиться, не так зрозуміє і, як кажуть, будуть неприємності. Тому те, що газета «День» друкує карикатури, — чудово».
Справді, це чудово. У «Дня» давня традиція співпраці з карикатуристами і, на відміну від російських видавництв, ми (і наші читачі) вважаємо, що карикатура має великий попит. Тому із задоволенням продовжуватимемо.
