Коли ми спілкувалися з навесні минулого року з оператором кіно і телебачення, медіатренером, волонтером російсько-української війни від самого початку Сергієм ТАХМАЗОВИМ (матеріал «Потрібен баланс. І реалізм» вийшов у «Дні» 7 травня 2021 року ), він наголосив:: «Всі чомусь вважають, що війна закінчилася. Це не так. Вона просто ще не починалася. Те, що ми бачили у 2014-2015 роках, це була увертюра. Війна буде попереду, тому що, що б не робила Росія, вона готується до великої війни. Це треба усвідомлювати».
Зараз нашу коротку розмову, коли пан Сергій до кінця війни «трохи поміняв місце роботи» і став військовослужбовцем 72-ї окремої механізованої бригади, розпочали із запитання про те, чи стали для нього несподіванкою події 24 лютого:
– Ні. Чесно кажучи, я трохи прорахувався: очікував, що вони попруть десь у перших числах березня. Але коли побачив фотографії сплячих молодих танкістів на якихось там залізничних станціях, я одразу зрозумів, що все почнеться зі дня на день. Тобто десь 18-19 лютого я зрозумів, що воно почнеться протягом найближчих чотирьох-п’яти днів.
– Зараз лунають різні думки – і в соцмережах, і експертів, тих, хто такими себе вважає. Одні поширюють більш переможні настрої, інші кажуть, що насправді все дуже складно і насправді не треба налаштовуватися на швидкий кінець війни. Як би ви порадили – як варто налаштовуватися українцям зараз?
– Насправді дуже просто українцям варто налаштовуватися, тут особливих варіантів немає: або ми, або нас. Тому що будь-які напівзаходи не приводять до закінчення цієї війни, вони приведуть тільки до того, що росіяни оговтаються, зберуть сили і продовжать наступ. Це ж війна не за ресурси України, це війна не за економіку, не за території. Це війна сенсів і цінностей. І росіяни абсолютно свідомі того, що їхнє намагання – знищити українську націю як таку. В принципі, ми будемо бачити фінальну фазу розпаду російської імперії, але це нам дасться дорогою ціною. Тому що, на жаль, ми згаяли найбільш дорогоцінне, що було, – це час.
– Тобто ми не використали ту паузу, що її мали?
– Так. Якщо говорити про якийсь критичний мінімум, то ми проґавили десь тиждень безпосередньо перед нападом. Але це питання до політичного керівництва країни. Якщо говорити глобально, то ми згаяли 4 роки. Але це питання до всього українського народу, оскільки кожен із дорослих громадян, який є виборцем, несе за це персональну відповідальність. Тобто все, що маємо зараз, – загарбані на цей момент ворогом території, багато загиблих наших людей, і зокрема дітей, – це наша колективна відповідальність як країни, яка зробила свої президентські, парламентські вибори (додамо від «Дня»: і не тільки останні вибори, ідеться, на жаль, про згаяні десятиліття, на думку нашого видання)…
Це Юра. Він фермер в селі під Києвом. В нього були: різна худоба, парники та 6 000 одиниць розсади
Звісно, що нам допомагає багато країн, тому що нарешті всі почали дивитись достатньо тверезо, знявши будь-які рожеві окуляри, і побачили, що з Росією немає про що говорити, тому що це чисте зло в рафінованому вигляді. Навіть із нацистською Німеччиною їх порівнювати не зовсім доречно, бо нацизм усе це упакував у своєрідну естетичну обгортку: там була красива форма від «Х’юго Бос», красиві паради... А те, що ми бачимо, це рафіноване зло: просто відкрили якусь чортівню і воно все полізло. Я не вірю в те, що Росія буде в стані влаштувати якісь повстання на своїй території. Ні, вони раби. Все ж таки я вважаю, що вони посиплються достатньо несподівано – не знаю, що саме буде тією соломинкою, яка зламає хребет верблюду. Але вони посиплються достатньо швидко і по експоненті: десь на 5-6 кавалків, а потім ще, можливо, будуть дрібнитися. Тоді буде найтяжче, що в нас є, тому що все цунамі цього лайна буде рухатися і в наш бік. Тому усім, що в нас стріляє (навіть якимсь там арбалетиком) треба вбивати всіх, хто буде сюди повзти – не розбираючись, хороші-погані, великі-малі. Бо це в принципі питання виживання нашої нації. Гуманізм щодо ворогів значно підвищує смертність серед своїх.
В село орки прислали дві ракети. Всю вулицю просто сдуло. Разом із будинками. Тут могло би бути багато слів, але їх не буде
– Раніше ви закінчували свої дописи словами «Москаль сам собою не вб’ється», а зараз ви ще пишете «Вб’ємо їх усіх»…
– А чому ж ні?
***
Що ж до актуальних потреб військових наразі, то пан Сергій каже, що основне питання – грошове. Нагадаємо, для такої підтримки є і офіційний рахунок Нацбанку, і фонд «Повернись живим» та локальні перевірені ініціативи.
