Видання «Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи» надруковано у рамках Шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні». Нагадаємо, нове освітнє законодавство передбачає, що школи отримують автономію, не лише фінансову, котра згадується найчастіше в освітньому просторі, а й кадрову, академічну та організаційну. Передусім в освітян виникає асоціація, що директор школи вирішуватиме всі ці аспекти самостійно. Так і має бути, однак автори посібника додають, автономія — це ще й відповідальність.
«Автономія — це не лише певна свобода управлінських дій керівництва шкіл, — зазначає експерт Шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» Айдер Сеїтосманов. — Якось голова громади на Полтавщині розповідав, що одна з директорів шкіл весь час запитувала, коли ж заклад отримає фінансову автономію. Я порадив запитати, а як вже директорка користується іншими формами автономії, які докази ефективності, що в цій школі успішна академічна автономія, кадрова, та якісно налаштована організаційна структура? Лише після цього можна говорити про фінансову самостійність. На це директорка школи не знала, що відповісти».
Аби знали, що відповідати та як розвивати очолюваний освітній заклад, у рамках проєкту також відбувались ознайомчі візити директорів шкіл із кількох регіонів України до Польщі. Тут шкільна автономія розвивається із 2000 року. За словами експерта шведсько-українського проєкту Войтека Мархлєвскі, у Польщі директори шкіл відповідають за роботу своїх закладів, а місцеві органи влади, як засновники, оцінюють результати. Директори керують процесом навчання, займаються підбором педагогів та стимулюють, аби ті постійно працювали над своїми навичками. Учителі можуть самі обирати навчальні програми з уже існуючих чи розробляти власні. Директор у цей процес не втручається, для цього існує система контролю від кураторів, вони оцінюють роботу вчителя. Усіх цікавить результат — знання, які отримують учні.
Як додає Войтек Мархлєвскі, чим більше розвинена шкільна автономія, тим кращі результати навчання демонструють школярі. А на ринку праці вже навіть з’явилася конкуренція між успішними директорами-управлінцями. Українські заклади ще на стартовому етапі набуття різних форм автономії.
«Автономія покликана підвищити якість управління закладами освіти, — додає Олег Фасоля, директор Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА. — Система управління освіти на місцях через відсутність певного набору та знань й інструментів залишається радянською. Оголошення карантину та перехід на дистанційне навчання реально показали, наскільки наші школи спроможні до реалізації права на автономію. Наші школи могли довести батькам та учням, як спроможні надати необхідні способи передачі знань. На жаль, не всі школи до цього готові, і не лише через відсутність інтернету, а через відсутність механізму взаємодії між школою, вчителями та спільнотою батьків. І зараз можна так скористатися правом академічною автономії, щоб із 1 вересня, незважаючи на коронавірус, запрацювати успішно».
