Ще зовсім свіжа новинка з бібліотеки «Дня» – книга «Сестра моя, Софія…» була презентована одразу в двох містах Одеської області – Ізмаїлі та Болграді. За збігом, цей день, 30 вересня, є Всеукраїнським днем бібліотек, а для Ізмаїла – переддень власного свята.
Новинку за дорученням головного редактора «Дня» Лариси Івшиної представляли редактор відділу історії Ігор Сюндюков та автор двох статей із книги – доктор історичних наук Володимир Ричка. Модератором заходу став голова Благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День» Микола Гриценко.
Перша презентація відбулася в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті. На зустріч прийшли представники ЗМІ, громадських організацій, викладачі та студенти університету. Аудиторія запитувала гостей про плани щодо перекладу книги на болгарську мову, про те, що робити для того, аби на півдні України не утворилося «Бесарабської народної республіки», а також про плани на нове видання.
«Наша книга не меншою мірою стосується України, ніж Болгарії. Зацікавлений читач, який знає історію, зробить висновки і щодо власної історії. Вона дає відповідь на одне фундаментальне запитання: який народ є непереможним, хай би які потужні вороги не ламали його, не завойовували? – розповів Ігор Сюндюков. - Хіба болгари не показали чудеса мудрості і стійкості, подолавши візантійський гніт свого часу? Згадаймо, імператор Василь II наказав осліпити 15 тисяч болгарських бранців, тим не менше болгари вистояли. Вони вистояли 500 років османського ярма. Це було неймовірно важко. Нас з Болгарією ріднить спроможність вистояти на підставі усвідомлення національної єдності».
УЖЕ Є ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ З БОКУ БОЛГАРСЬКИХ КОЛЕГ…
Аби в Болгарії знали більше про зв'язок з Україною, «Мою сестру, Софію…» варто було б перекласти болгарською – вважає студентка болгарського відділення факультету іноземних мов Ольга Урсул: «Я рада, що знайшлися люди, які вирішили зайнятися дослідженням питань зв’язків України та Болгарії. Коли я там була востаннє, довелося спілкуватися з людьми різного віку. Мене дуже здивувало, коли жінка 47 років мене запитала: «Як у вас там, в Союзі?» Для неї СРСР та Україна – одне й те саме, вона поняття ці не розділяє. У молоді хоч і існує уявлення про Україну як самостійну, окрему державу, але вони знають про нашу країну дуже мало. Було б дуже чудово, якби ця книжка поширювалася серед болгар – передусім серед студентства, в освітніх закладах».
Цю ініціативу підтримує ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету Ярослав Кічук. Він розповідає, що з болгарськими університетами налагоджені гарні стосунки, і вже є зацікавленість з боку болгарських колег в передачі книг з бібліотеки «Дня». «Для нас презентація «Сестри моєї, Софії…», – дуже важлива подія, – говорить пан Ярослав. – Тим більше, що вона відбулася саме в день Віри, Надії та Любові та їхньої матері Софії. Ми вже другий рік співпрацюємо з Благодійним фондом сприяння ініціативам газети «День». Наш університет є не тільки освітянським, але і культурним центром. Особливо це стосується болгарської громади. Наша громадська організація сьогодні святкує своє 15-річчя, і я хочу сказати, що наша громада дуже згуртована та патріотично налаштована, займає продержавницькі, проукраїнські позиції. І ми дуже зацікавленні у вивченні історично-культурних зв’язків з Болгарією».
Руслан Карабаджак, представник болгарського етносу, журналіст та перекладач, зізнався, що зустріч з журналістами газети «День» відкрила для нього не відоме доти поле для роздумів: «Тема культурних, історичних зв’язків України та Болгарії для мене є дуже новою. Я раніше не замислювався, що між нашими країнами існують такі глибокі стосунки. Я ніколи не порівнював історію Болгарії та України і не знав навіть, що наші народи мали схожі історичні умови. Трошки погортав книгу та зацікавився інформацією про болгарського царя Івайла, який підняв народ Болгарії, щоб звільнитися від тиранії. Звичайно, інформацію про Болгарію можна знайти і в інших джерелах, але в цій книзі історичні факти подані дуже компактно, коротко та зрозуміло».
БОЛГРАД: «ВАШ ПРИЇЗД – ДУЖЕ СВОЄЧАСНИЙ…»
Після презентації в Ізмаїлі команда «Дня» одразу перемістилася до Болграда – міста з найбільшою кількістю етнічних болгар в південному регіоні, а також малої батьківщини Президента України Петра Порошенка. Зустріч з представниками тутешньої громади відбулася в Болградському районному відділі культури. Найактивнішим слухачем стала вчителька історії Марія Чебанова – педагог Івана Капсамуна, редактора відділу політики газети «День». За краще запитання Марія Федорівна отримала в подарунок екземпляр книжки «Моя сестра, Софія…»
«Ваш приїзд до міста Болграда є своєчасним в умовах, коли люди ще не до кінця визначилися зі своїми переконаннями, поглядами. Такі зустрічі необхідні для формування світогляду людей. Вони дозволяють визначитися зі своєю позицією, – вважає Марія Чебанова. – Особливо це важливо для периферії. Все ж в центрі є більше можливостей провести зв'язок між минулим та сучасним, а в нас їх мало. Звичайно, є Інтернет, і ми ним користуємося. Але живе спілкування важливіше. Велика подяка газеті «День» за те, що приїхали до нас. Я ще не проглянула книгу, однак можу сказати одразу, що мені подобається палітурки, якість паперу, на якій вона надрукована. Зміст цієї книги буде цінним для нас».
Аудиторія активно дискутувала з приводу українсько-болгарських стосунків з авторами книги. Володимир Ричка розповідав на конкретних прикладах про історично-культурні зв’язки наших держав: «Навіть у «темні століття» (IVX-XV cт.), як казав Грушевський, – контакти між Україною та Болгарією не обірвалися. Було в Європі одне місце, де ці контакти відбувалися дуже близько – це Халкідонський півострів в Греції, найвищою точкою якого є гора Афон. Узбережжя півострова ніби намистом було оповите монастирями. Серед них був один болгарський та руський, де й відбувався діалог. Найважливіші скарби, які там знаходилися – це літописи, стародруки, прикрашені чудовими малюнками. Це неоціненний матеріал для дослідження. Але однаково слабко опановують цей фонд сучасні українські та болгарські дослідники. Я впевнений, коли проект дослідження стародруків і пам’яток східнослов’янської та південнослов’янської писемності зустрінеться на Афоні, то він дасть неймовірно цікавий результат та нові відкриття».
До речі, у рамках фестивалю «Дунайська Січ» (початок якого ознаменувала п’ятнична презентація) набори книг Бібліотеки «Дня» і, зокрема, «Сестра моя, Софія...» від Благодійного фонду сприяння ініціативам «Дня» та організаторів фестивалю будуть передані Ізмаїльському прикордонному загону, українським прикордонникам на острові Зміїний, Дунайському пароплавству, освітнім закладам міст Рені, Ізмаїла, Вилкового.
А всі охочі можуть придбати новинку та всі інші видання «Дня» вже зараз: у мережі книгарень «Є» по всій Україні, мережах «Дім книги» (Тернопіль, Хмельницький, Вінниця), «Книголюб» (Суми, Конотоп), а також у низці книгарень Львова, одеській «Книгарні-кав’ярні», івано-франківському «Букіністі», ужгородських «Книгах», ніжинському магазині «Освіта». Або просто замовити наші книжки у магазині на сайті газети https://day.kyiv.ua/uk/library і за телефоном відділу реалізації (044) 303 96 23.
