За більше як місяць повномасштабної війни в Україні за кордон виїхало, за різними оцінками, від 3 до 3,5 мільйонів українців, а внутрішньо переміщеними особами стало від 6,5 до 10 мільйонів. Це безпрецедентна кількість людей, які втратили домівки та роботу. Експертам важко прогнозувати соціальні та економічні наслідки такого переміщення та виїзду громадян, але наразі держава робить зусилля, аби працював бізнес: економіка України перейшла на «воєнні рейки», у західні області переїхали 90 підприємств, деякі – із працівниками. День» запитав у завідувача відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Олексія ПОЗНЯКА, як він оцінює міграційну ситуацію у нашій країні і що потрібно робити, аби допомогти людям, котрі постраждали.
- Олексію Володимировичу, як Ви оцінюєте масштаби міграційних процесів через війну?
- Управління Верховного комісара ООН з питань біженців дає такі цифри: 3,5 мільйони громадян виїхали за кордон та маємо 6,5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб у межах України. Ці цифри включають й громадян інших країн, це тисячі іноземців, наші прикордонники дають менші цифри. На сьогодні немає можливостей, аби розібратися й уточнити інформацію.
Це дійсно масштабні переміщення, потрібна соціальна підтримка громадян від держави: необхідно підтримувати громадян, але й економити кошти, аби мати змогу давати відсіч ворогу. У будь-якому разі людей потрібно підтримувати та стимулювати й організовувати, за можливості, переїзд бізнесу з працівниками у ті регіони, де є можливість, або переводити працівників на дистанційну роботу. Це дасть можливість громадянам працювати, отримувати зарплату та підтримувати економіку України, за можливості. Тобто максимально організувати зайнятість населення.
- Є вже інформація про те, що щодня по кілька десятків, якщо не сотень людей, повертаються з Польщі в Україну. Як працювати з людьми, які виїхали за кордон, аби вони згодом повернулися, і ми не мали ще більших міграційних втрат, як то було до війни?
- Потрібно робити так, аби вони не поривали контакти з Україною зараз. Всю роботу щодо повернення та залучення їх до роботи в Україні можна буде здійснювати після завершення війни. Бо зараз проводити таку роботу немає сенсу.
- Як вплине на економіку України щомісячні виплат для ВПО – по дві тисячі на дорослу людину та по три – на дитину? Це кілька мільярдів щомісяця з бюджету.
-Звісно, це навантаження на економіку. Тим більше у таких умовах, коли доходи населення зменшуються, частина економіки не працює і, відповідно, податкові надходження скорочуються, а з іншого боку – потрібно більше коштів виділяти на оборонні потреби. Але якщо не допомагати громадянам, які потрапили у біду, то це може призвести до соціального напруження й призведе до інших негативних наслідків. Зрозуміло, що виплати є невеликими для кожної конкретної людини, але це той рівень, який дасть можливість вижити й уникнути напруження в тих регіонах, які приймають переселенців. Таким чином буде «плюс» для країни в цілому.
- Щодо світової підтримки – ці «вливання» підтримають економіку?
- Кошти від міжнародних організацій будуть суттєвою підтримкою для економіки України у період війни. Це може компенсувати недонадходження від податків. Але це —підтримка країни в цілому, а не конкретних людей. Держава має підтримувати конкретних громадян.
- На якому етапі зараз є хвиля переміщення людей? Це – пік, можливо – спад?
- Усе залежить від того, як буде розвиватися ситуація на фронтах. Міграція не є річчю у собі, вона дуже залежить від того, що і як де буде розвиватися. Якщо від Києва окупантів відженуть на достатню відстань з усіх сторін, наприклад, з правого берега – повністю, а лівого – відіб’ють на Чернігівщині, то багато киян, думаю, зможуть повернутися додому – навіть якщо ще не завершиться війна.
