Люди зникли з міських вулиць, бізнес пішов на вимушені канікули, промисловість працює у стишеному темпі — чи справді від того є плюси довкіллю, як пишуть деякі світові медіа? Приміром, натрапила в інтернеті на відеоролик, який розповідає, що у Венеції через відсутність туристів стала чистішою вода у каналах, і вперше за 60 років до міста повернулися дельфіни. Виявилося, новина частково фейкова. Вода справді почистішала, а от дельфінів зафіксували зовсім в іншому місті, за десятки кілометрів від Венеції.
Та загалом позитивні зміни відбуваються. Так, супутники NASA зафіксували істотне зниження шкідливих викидів в атмосферу. У Китаї звітують, що через вимушену зупинку промисловості стало чистішим повітря, відповідно, менше людей отримало захворювання дихальних шляхів. «За першими оцінками, зменшення викидів у Китаї вже потенційно врятувало 77 тисяч життів, а це у 20 разів більше, ніж померло в цій країні від коронавірусу. По-друге, викиди парникових газів посилюють глобальні зміни клімату. Якщо скоротити викиди, опосередковано зменшаться ризики стихійних лих та епідемій, які є наслідками кліматичних змін», — коментувала виданню «The village» еколог та кліматична активістка Юлія МАКЛЮК.
У Парижі якість повітря стала такою ж, як 40 років тому. Скасовані авіаперельоти теж поліпшують екологічну ситуацію у світі. У цілому вчені констатують, що зараз Земля відпочиває від людей і навіть таким чином оновлюється. Який внесок України у цю загальносвітову тенденцію?
ЧИСТІШЕ — АЛЕ ЦЕ ЩЕ НЕ ТЕНДЕНЦІЯ
У Міністерстві енергетики та захисту довкілля проаналізували стан атмосферного повітря в Україні з кінця січня 2020 року. «Наразі загальних тенденцій, характерних для всіх міст України щодо скорочення викидів в атмосферне повітря, не виявлено, -констатують у відомстві. — У той же час у деяких містах відмічаються тенденції, які можуть бути пов’язані зі зменшенням навантаження на навколишнє середовище. Наприклад, мають місце тренди зменшення середніх концентрацій діоксиду азоту в таких містах, як Кременчук, Дніпро, Кривий Ріг та Харків. До речі, у Харкові та Кривому Розі такі тенденції спостерігаються і за показниками завислих речовин та формальдегіду. Загальні показники по Києву демонструють незначну тенденцію до зниження по формальдегіду та діоксиду сірки та збільшення концентрацій діоксиду азоту».
У відомстві відзначають, що загалом карантин та заборона користуватися громадським транспортом збільшила попит на приватний автотранспорт. Відповідно — кількість шкідливих викидів зростає. У містах, де через карантин обмежили свою діяльність промислові підприємства, може справді спостерігатися зменшення забруднення.
Але про конкретні цифри говорити зарано. Нещодавно заступниця міністра енергетики та захисту довкілля Ірина СТАВЧУК повідомила, що відомство підготувало кадастр викидів парникових газів і коротку статтю з аналізом основних тенденцій від 1990 до 2018 року. Це ґрунтовний аналіз, що відбувалося в Україні в екологічній площині за майже 20 років. Проте дані про 2019 рік будуть аналізуватися лише зараз, висновки будуть готові за рік. Відповідно, про зміни у довкіллі, зокрема точні цифри про викиди парникових газів за період карантину, зможемо дізнатися років через два. А якщо врахувати, що найбільшим джерелом викидів залишається спалювання викопного палива — вугілля, нафти та газу, крім цього, продовжують працювати промислові підприємства та транспорт, то на суттєве зменшення шкідливих викидів навряд чи можна розраховувати.
«У МЕНЕ ВСЯ СТРІЧКА НОВИН ОСТАННІ ТИЖНІ МАЙОРИТЬ НОВИНАМИ ПРО ПАЛІННЯ ТРАВИ»
Як пояснюють у Мінекоенерго, крім автомобільного транспорту та промисловості, зараз додається ще одне джерело забруднення — це несанкціоноване спалювання стерні на полях, листя та навіть побутового сміття. Приміром, на Київщині вже зафіксували 124 випадки спалювання сухої трави. На вихідних через паліїв сухої трави на три години був зупинений рух біля Рівного по трасі Київ — Чоп. Як роз’яснює «Укравтодор», виникло одразу декілька осередків загорань, а сильний втер роздмухував вогонь ще більше. Густий дим став загрозою для водіїв (нагадаємо, про ситуацію на Волині і в Херсоні ішлося у «Дні» за 1 квітня і 20 березня ц.р.)
У Державній службі надзвичайних ситуацій опублікували свіжу статистику пожеж на території України станом на ранок 6 квітня. За добу рятувальники зафіксували 693 випадки загорань на відкритих територіях та у природних екосистемах. «Вогонь пройшов 984 гектари. Горить по всій країні!», — звітують у ДСНС.
У вогні опинилися лісові масиви на Хмельниччині. Підпали сухої трави зафіксували на Житомирщині, Київщині, Дніпропетровщині, Кіровоградщині та Чернігівщині, скрізь були ризики перекидання вогню на господарські споруди та житлові будинки. Для гасіння пожеж рятувальники задіяли навіть авіацію. Якщо палити так бездумно, то на яку чистоту повітря можна розраховувати?
Рятувальники ще раз нагадують, що категорично заборонено палити смітники та відходи, кидати недопалки та непогашені сірники у лісі, спалювати стерню та рослинні залишки на сільськогосподарських полях тощо. Наразі штраф за це порушення сягає від 170 до 340 гривень. Певно, порівняти це із завданими довкіллю збитками практично неможливо. Між тим, у Львівській обласній держадміністрації вже підготували звернення до Верховної Ради, аби збільшити штрафи до 42—63 тисяч гривень. Можливо, хоча б розплата із власного гаманця швидше змінить свідомість українців.
Адже з року в рік картина повторюється. Минулої весни соціальні мережі були переповнені світлинами обгорілих птахів, польових гризунів та зайченят. Здавалося б, уже час зробити висновки та зрозуміти, що спалити суху траву — це не просто прибрати сміття з городу чи поля, а знищити усе живе. Та цього року список фотографій нищення природи поповнюється: тепер у соцмережах шириться знімок лебідки з обгорілою шиєю, птаха до останнього намагалася вберегти пташенят від вогню.
«Може, десь у інших країнах є плюси, але в мене от вся стрічка новин останні тижні майорить новинами про паління трави, — розповідає експертка МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина ПОЛЯНСЬКА. — Хоча це заборонено законодавством, і за це передбачені штрафи, пали все одно почалися, а це все дим, пожежі, канцерогени, плюс загибель тварин, зокрема і червонокнижних. Почалися навіть пали у Нижньодністровському національному природному парку, де очеретові зарості. Люди частково сидять вдома, але деякі, як продовжували свої традиційні заняття, так і продовжують. Наприклад, на Житомирщині мешканці скаржаться на діяльність Понінківської картонної фабрики, що все одно викидає відходи у водойми. Тобто ті, хто хотів прийняти якісь рішення і робити свої справи, не спить».
«ВАЖЛИВО ПІДТРИМУВАТИ ЗЕЛЕНИЙ БІЗНЕС І ПЕРЕОРІЄНТОВУВАТИ БРУДНЕ ВИРОБНИЦТВО»
Інші природоохоронці нарікають, що через карантинні заходи виникла проблема із проведенням процедури оцінки впливу на довкілля. Приміром, зараз у реєстрі ОВД з’являється чимало документів на отримання дозволів на розробку торфовищ та видобуток торфу. Однак громадські слухання провести не можна, наради теж заборонені, у разі чого не має змоги долучитися до судових слухань. Можна тільки готувати письмові зауваження та надсилати їх до Мінекоенерго. Однак відомство теж пішло на карантин. Канцелярія нібито працює, та, як додає Катерина Полянська, тижнями доводиться чекати на відповідь, чи надійшов певний лист чи звернення на електронну адресу міністерства.
«Для нас карантин — це період загроз, ми боїмося, що можемо щось пропустити, на щось не вплинути, тому екологам треба бути на варті. З іншого боку, у нас з’явилося більше часу на якісь глобальні проєкти, на які бракувало сил і ресурсів раніше. Хоча довелося відкласти чимало конференцій, семінарів та лекцій, котрі присвячені охороні природи та біорізноманіттю. Також мала засідати наша басейнова рада Верхнього Дніпра та Десни, колеги мали обстежувати багато лісгоспів, але поки все призупинилося, — каже експертка МБО «Екологія-Право-Людина». — Хоча у деяких країнах дійсно є хороші зміни. У нас теж там, де зникає людина та зменшується її діяльність, ьз’являється більше можливостей для проникнення дикої природи».
Зреьштою, яке повітря, воду, ґрунти отримаємо після карантину, залежить від кожного з нас. Зараз уряд встановив чимало табу на звичні для нас речі. Але ж не палити траву чи не смітити в лісі — правила значно давніші, ніж карантинні обмеження.
Крім того, учені радять владі зосередити увагу на більш глобатьльні виклики. Юлія Маклюк відзначала, що Південна Корея та ЄС вже розробляють плани зелених економічних стимулів для виходу з кризи. «ООН закликає інші країни переконатися, що їхні посткризові інвестиції є дружніми до клімату. Україна має наслідувати цей приклад, створюючи екологічні та економічні плани виходу з рецесії вже зараз. Зокрема, важливо підтримувати зелений бізнес і переорієнтовувати брудне виробництво», — додавала кліматична активістка.
Якщо зараз Земля справді відновлюється після багаторічної експлуатації людиною, то повертати її до попереднього ритму життя теж варто обережно та ощадливо. Ідеться не лише про переорієнтацію бізнесу на зелені технології, а й про якісну систему контролю за збереженням природи на рівні кожної країни. В Україні роботи ще непочатий край. Роками реформують Державну екологічну інспекцію, досі вагаючись, якими ж функціями наділити новий орган. Свого часу навіть обіцяли створити екологічну поліцію, яка якраз могла б швидко реагувати на будь-які природоохоронні порушення. До речі, про її місію та важливість «День» говорить довше, ніж реформується ДЕІ.
ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»
