Трагедія із військовим літаком, що сталася ввечері 25 вересня, буде записана в історії України ще одним траурним днем. Літак впав при заході на посадку у Харківській області біля міста Чугуїв поруч із дорогою і одразу загорівся. На борту були члени екіпажу, курсанти і офіцери Харківського національного університету Повітряних сил ЗСУ ім. Кожедуба — всього 27 осіб. 25 осіб загинули на місці, двох курсантів госпіталізувала швидка, один з яких згодом помер від сильних опіків в лікарні.
«20-річний В’ячеслав Золочевський народився в сорочці. Сьогодні він фактично святкує другий день народження. Вночі В’ячеслав отямився біля уламків літака АН-26, в якому летіла вся команда, друзі, побратими. Вірю, що цей другий шанс був подарований тобі недарма, В’ячеславе. Україна пишається тобою! Сил тобі пережити й оговтатися від тієї страшної ночі», — написав Президент Володимир Зеленський в ФБ після того, як відвідав курсанта в лікарні.
У повідомленні йдеться, що Золочевський після падіння літака намагався врятувати свого побратима, на якого перекинулося полум’я. Однак, на жаль, військовий помер. Сам Золочевський, який вижив після катастрофи, перебував у свідомості й говорив із рятувальниками. Він отримав травми голови і ноги.
Що ж призвело до трагедії із падінням літака?
За інформацією СБУ, командир екіпажу літака Ан-26 перед катастрофою доповів про відмову лівого двигуна і запросив захід на посадку. В свою чергу, міністр оборони Андрій Таран заявив, що літак, скоріш за все, зачепився крилом за землю. Тим часом, слідчі Державного бюро розслідувань розглядають чотири версії катастрофи.
«Перевіряються такі версії слідства: катастрофа внаслідок технічної несправності агрегатів літального апарату; катастрофа внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків екіпажем; неналежне виконання службових обов’язків особами, які були відповідальними за керування польотами; неналежне технічне обслуговування літака та підготовки його до польоту», — йдеться в повідомленні ДБР.
Відомо, що Ан-26 був 1977 року виробництва. На ньому здійснювалися тренувальні польоти. Наразі триває робота з розшифровки бортових самописців, які були знайдені після катастрофи. Державну комісію для з’ясування причин та обставин катастрофи очолив віце-прем’єр-міністр Олег Уруськии?. В Україні вже заборонили використання літаків Ан-26 до завершення розслідування трагедії.
«25 вересня Ан-26 здійснив успішно п’ять вильотів, катастрофа сталася в шостому, — пише у ФБ головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов. — Згідно з доповіддю командира корабля Богдана Кишені, майже відразу після зльоту, за 7 хвилин до катастрофи, вийшов з ладу датчик ВКМ — вимірювач крутного моменту лівого двигуна. Командир корабля мав час оцінити обстановку і повів літак на посадку. Судячи з відео, Ан-26 знизився на невелику висоту, включив посадочні фари, і заходив на добре освітлену посадкову смугу. Втрата управління і трагедія сталися за 5 секунд. Літак різко пішов вліво з посадкової глісади і врізався в землю.
... Багато років Міністерство оборони заощаджувало, і укладало контракт на продовження ресурсу двигунів. Тобто приїжджали фахівці заводу «Мотор Січ», перевіряли стан двигуна, і виносили рішення — придатний. Таке типове «російське «авось». Техніка-то надійна, ну що з нею станеться, ну літає поки, так?
Продовження ресурсу двигунів «на авось» в червні 2020-го стало для 43-річного літака фатальним. Злочинна традиція робити ремонт на папері привела до трагедії.
І тепер загибель 26 осіб, загибель молодих людей — на совісті тих інженерів заводу, чиновників Міноборони і командування ЗСУ, хто взяв на себе відповідальність і продовжив зношений двигун.
Нічого випадкового в експлуатації техніки не відбувається, і очевидно, що катастрофа Ан-26 і велика кількість жертв безпосередньо пов’язані з технічним станом літака, із забезпеченням і організацією польотів. 26 українських льотчиків загинули в чималому ступені в результаті байдужості, непрофесійної організації, пофігізму, нестачі фінансування навіть для виконання базових вимог безпеки. І за це треба відповідати високим керівникам».
