У Київраді створили робочу групу для пошуку власників історичних споруд, які поволі руйнуються. Давно відома схема, коли приватні особи брали в оренду чи викупляли якусь пам’ятку архітектури чи культури, іноді виводили її з реєстру нерухомих пам’яток України, ремонтами і реставраціями ніхто не переймався, споруда поволі руйнувалась, а тоді на її місці поставав черговий торговельний центр, готель чи офісні приміщення. Щоби ліквідувати таку схему, депутати Київради вирішили знайти власників таких будинків, уже навіть склали список перших 26 будинків, котрі треба негайно рятувати.
Депутат Київради Вікторія Кустова, котра ініціювала створення робочої групи, одному з муніципальних видань столиці пояснила: «Люди розробили схему, коли укладали охоронні договори, брали будинки під реконструкцію, але, по суті, руйнували їх. У деяких споруд досі не виявлено власників. Приміром, у будинку-музею художника Григорія Світлицького по вулиці Дігтярній, 30, старовинної садиби по вулиці Тропініна, 6, великої будівлі по вулиці Богдана Хмельницького, 12/14, одноповерхівки по вулиці Боричів Тік, 23/3, порохового льоху Київської фортеці по вулиці Лаврській, 7-Б. Серед старовинних споруд, які на сьогодні під загрозою руйнування, і корпус лікарні №16. Керівництво лікарні не виявляє особливої зацікавленості у збереженні споруди, хоч навіть було розроблено проект реставрації».
У києвознавців є свій список із десятками адрес, де аналогічна ситуація. Однак що дає його існування? Юрист та активістка ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Ірина НЕВМЕРЖИЦЬКА пояснює, що в законі про охорону культурної спадщини не прописано механізмів, які змусили б власника привести орендовану чи викуплену пам’ятку до належних норм. Тому створення подібних списків — це профанація. Без змін у законодавстві не зміниться нічого абсолютно. І що важливо, раніше при Міністерстві культури діяла робоча група, котра розробляла зміни до закону України «Про охорону культурної спадщини» — саме для порятунку пам’яток, які перебувають у приватній власності.
«Навіть хотіли перейняти закордонний досвід: якщо будинок передають у приватну власність, то має бути підписано договір, надано відповідні пільги у вигляді сплати менших податків, але є зобов’язання — привести пам’ятку до нормального стану, реставрувати чи здійснити реконструкцію. У нас немає таких інструкцій, навіть якщо зараз знайдуть власників, то я не розумію, як діяти далі», — пояснює Невмержицька.
Сам законопроект досі на стадії обговорення. Раніше в інтерв’ю газеті «Хрещатик» Вікторія Кустова заявляла, що для порятунку пам’яток потрібна інвентаризація, розробка комплексної міської програми та пошук інвесторів. Однак поки що все звелося до створення робочої групи.
