Книжка італійського дослідника Андреа ФРАНКО, що аналізує відому працю Миколи Костомарова «Дві руські народності», вийшла ще два роки тому. Однак тематичні представлення та обговорення цієї науково-популярної праці досі продовжуються в різних містах Італії. Книга побачила світ у серії «Інша Європа» від видавництва Aracne. Наразі ця серія налічує сім книжок, присвячених історії слов’янських країн, їхнім міжкультурним зв’язкам та особливостям становлення після розпаду Радянського Союзу.
У передмові до видання автор зазначає, що після двох українських революцій, подій у Криму і на Донбасі інтерес мас-медіа і науковців до російсько-українських відносин однозначно зріс. Однак дуже мало досліджень роблять спробу проаналізувати ці відносини в історичному розрізі, спираючись на інтелектуальні надбання видатних осіб, зокрема таких, як Костомаров.
«Інтерес до думок Миколи Костомарова з’явився ще у студентські роки. Праці інтелектуала були частиною деяких університетських курсів, ще тоді я почав шукати додаткові матеріали і детальніше вивчати цю тему, — розповідає Андреа Франко. — Звісно, під час написання книжки було чимало проблем. Зокрема, працювати з публікаціями іноземними мовами було нелегко для історика. Однак співпраця з істориками-славістами і мовознавцями допомогла завершити дослідження. Думаю, саме сьогодні думки Костомарова актуальні як ніколи. Звісно, Костомаров, який мріяв про створення панслов’янського союзу, вже не на часі. Однак потрібно краще розглянути його загальні ідеї про становлення демократичного суспільства як такого, а також про те, що Україна могла би стати своєрідною «точкою опори» для всього слов’янського світу».
Андреа Франко — випускник спеціальності «Історія слов’янських країн» Університету Ка-Фоскарі (Венеція), член Італійської асоціації українських студій (AISU), наразі викладає у Мачератському університеті. Під час представлення книжки науковець зауважив, що уже планує розпочати написання нової наукової праці, присвяченої ідеям Михайла Грушевського.
Варто зауважити, що останнім часом в Європі значно зріс науковий інтерес до так званого українського питання. Адже українська історія, культура, література для європейців — це новий простір для досліджень.
