Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Рідні гості»

У Кропивницькому відзначили сто років із часу перебування в місті Легіону Українських січових стрільців
26 червня, 2018 - 12:04

Ця ідея належить краєзнавцю, кандидату історичних наук Юрію МИТРОФАНЕНКУ. У співпраці з обласною «Просвітою», кропивницькими меценатами і за підтримки управління комунікацій з громадськістю облдержадміністрації організатори запропонували кропивничанам тиждень заходів під умовною назвою «Рідні гості». Таку назву має книжка Софії Тобілевич, яка була свідком перебування Легіону Українських січових стрільців на території сучасної Кіровоградщини.

Чому «рідні гості»? 1200 військових перебували в Єлисаветі й довколишніх селах із червня до жовтня 1918 року. За словами Юрія Митрофаненка, легіон УСС виконував у Наддніпрянській Україні не лише функцію оборони від більшовиків, а й займався просвітницькою роботою. Військові, серед яких були переважно галичани, виявилися близькими по духу українцям Наддніпрянщини, саме тоді, на думку істориків, було посіяне зерно української соборності.

«13 червня 1918 року Легіон УСС прибув до Єлисавета (колишня назва Кропивницького. — Авт.). Вони уявляли його містом з дуже гарними українськими традиціями. Кропивницький, Тобілевич, Чикаленко, Винниченко — ці постаті сприяли тому, що Єлисавет став брендом, потужним українським центром. Серед вояків УСС були лікарі, юристи, науковці, інтелігенти, які брали участь у показі театральних вистав, грали в оркестрі. Дружина Івана Тобілевича Софія переконалася в тому, що гості — «рідні», коли почула пісні, які виконували вояки Легіону, почула, якою мовою вони розмовляють. Вони боролися за Україну зброєю та словом. Основи української соборності були закладені саме тут. У цьому роль січових стрільців для тодішнього Єлисавета і сьогоднішнього Кропивницького. Попри те, що на наші терени їх прислали, щоби встановити контроль над українським селом, вони примудрялися робити це без конфліктів. То було військо, метою якого була не тільки збройна боротьба, а й культурно-просвітницька місія», — розповів Юрій Митрофаненко під час відкритої лекції «Українські січові стрільці в подіях Української революції 1918—1920-х рр.» в обласному художньому музеї.

На бігбордах, які з’явилися в Кропивницькому в межах тижня січовиків, розмістили фото Вільгельма Габсбурга, полковника Легіону. Історії перебування січовиків на території сучасної Кіровоградщини присвячена книжка кандидата історичних наук, викладачки Центральноукраїнського педуніверситету імені В. Винниченка Інни Вівсяної «Соборницька місія Українських січових стрільців у Наддніпрянській Україні». Її було представлено в Кропивницькому за програмою тематичного тижня. На фасаді Інженерного коледжу — колишнього земського реального училища, де розміщувався штаб Легіону УСС, — відкрили пам’ятну дошку Українським січовим стрільцям. Також у місті відбувся «Лекторій на сходах», а завершено тематичний тиждень було переглядом драми Павла Когута «Посттравматична рапсодія», яку привіз до Кропивницького композитор стрічки кобзар Тарас Компаніченко.

Організатори сподіваються, що наступного року тиждень Українських січових стрільців відбуватиметься у форматі фестивалю.

Інна ТІЛЬНОВА, Кропивницький, фото автора
Газета: 
Рубрика: