Завдання проєкту Е40 — з’єднати Польщу, Україну та Білорусь одним водним шляхом із Гданська до Херсона, від Балтійського моря до Чорного. Про екологічні ризики цього задуму для усіх трьох країн розповідають експерти не один рік, зокрема, для України це передбачає днопоглиблювальні роботи на річках Прип’ять та Дніпро. Будь-які втручання в екосистему Прип’яті ставлять під загрозу і саму річку, котра досі єдина незрегульована водойма в Європі, і природу Полісся. Для Дніпра основна загроза в тому, що доведеться зачіпати Київське водосховище, де накопичився радіоактивний мул після аварії на ЧАЕС.
Однак уряди трьох країн не поспішають переглядати проєкт. За словами Георгія ВЕРЕМІЙЧИКА, експерта з питань зміни клімату Національного екологічного центру України, навпаки — намагаються втілити його в життя. Експертна спільнота ж зі свого боку продовжує збирати докази та аргументи, чому реалізація проєкту принесе більше ризиків, ніж переваг. Нещодавно три провідні бізнес-асоціації Білорусі проаналізували техніко-економічне обґрунтування проєкту, котре на замовлення Єврокомісії готував Морський інститут у Гданську.
«Очікується, що витрати на будівництво водного шляху E40 перевищать 13 млрд євро. Але ця сума, яка наводить в ТЕО, є заниженою щонайменше на 900 млн євро для Білорусі та 100 млн євро для України, — ідеться у звіті білорусів, короткий огляд якого опублікований на сайті НЕЦУ. — Не буде жодних економічних вигод від будівництва всього водного шляху Е40. Інвестиційні ризики, пов’язані з водним шляхом Е40, величезні. Соціально-економічні та екологічні ризики та впливи будуть неприпустимо високими, наприклад, гідрологічні зміни можуть мати значний вплив на залежні від води галузі економіки (сільське господарство). Водний шлях буде неконкурентоспроможним з автомобільним та залізничним транспортом, якщо не буде субсидуватися».
Аналітики радять урядам зосередитись на модернізації існуючої дорожньої та залізничної інфраструктури замість того, щоб вкладати кошти у водний проєкт, котрий має так багато мінусів. «400 тисяч квадратних кілометрів — це загальна площа територій, які охопить проєкт. Тобто масштаб його впливу — надзвичайний, — додає Георгій Веремійчик. — В Україні він не пройшов процедуру оцінки впливу на довкілля. Екологи зараз заявляють, що він повинен пройти також стратегічну екологічну оцінку, оскільки має транскордонний вплив. Громадськість Польщі, Білорусі та України об’єдналися в коаліцію, щоб добитися, аби проєкт був розглянутий відповідно до європейського та вітчизняного законодавства».
Еколог Олег ЛИСТОПАД додав, що в ТЕО для шляху Е40 не враховано, скільки доведеться Україні витрачати на очистку води після того, як Дніпро, яке є джерелом питної води для 70% населення, стане транспортним коридором: «Чи прораховані збитки, якщо навігація припиниться через посуху? Такі проблеми були з Рейном у 2003, 2012 і 2018 роках, коли через обміління річки довелося переплановувати навігацію на автомобільні та інші транспортні сполучення. У цьому документі заповідникам присвячено аж пів сторінки, немає там згадки про Чорнобильський біосферний заповідник, Нижньодніпровський нацпарк, тобто втрати, які понесуть ці території, не враховані. У разі реалізації цього проєкту будуть величезні збитки завдані біорізноманіттю, це теж не прораховано. Не враховано, за які кошти буде долатись радіоактивне забруднення у Прип’яті та Київському морі. Цинічність цього проєкту в тому, що платити за будівництво будемо ми з вами, а вигоди будуть отримувати приватні компанії».
