До 1030-річчя хрещення Київської Русі в Дніпровському художньому музеї відкрито експозицію старовинних ікон. Тематично виставковий блок «Іконопис XVIII—XIX стст.» у постійній експозиції музею представлений здебільшого придніпровськими іконами. Тепер він доповниться трьома високохудожніми творами, які раніше розташовувались в одному з місцевих соборів. За словами музейників, ікони перебували в незадовільному стані, але були відреставровані і таким чином збережені для нащадків.
Представлені відвідувачам храмові ікони розрізняються за своїм типом, композиційними особливостями і виконавською манерою. Найдавнішою з них, за оцінкою музейних фахівців, вважається «Спас нерукотворний» кінця XVII століття. Згідно з церковною легендою, образ Христа на таких іконах виник у результаті дотику лику Господнього і тканини — убруса або хустки. За однією версією, зображення Спаса Нерукотворного вперше проступило на хустці милостивої Вероніки, яка витерла ним Спасителю обличчя, коли той ніс хрест на Голгофу. За іншою версією, святиня утворилася за волею самого Ісуса і передана була цареві Едесси для лікування. Фахівці зазначають, що в католицькій іконописній традиції лик Спасителя виглядає здебільшого мученицьким, увінчаним вінком із терну, а в православній — спокійним і умиротвореним, як на цій музейній іконі.
Іконографічний тип другої ікони «Христос на престолі» (XIX ст.) близький до попередньої, оскільки прототипом для неї вважається «Спас нерукотворний», але символіка престолу склалася пізніше. Це втілення царства земного і небесного, що перебуває під владою Сина Божого, пояснюють мистецтвознавці. Зазвичай поруч зі Спасителем зображують ангелів, святих і серафимів, як на іконі з музейних зібрань.
Третя ікона — «Воскресіння — Зішестя в пекло з двунадесятими святами» (XIX ст.). Сюжет відомий у візантійському мистецтві. Зішестя Христа в пекло — одна з Пристрастей Христових. За легендою, Спаситель приніс туди свою проповідь, звільнив ув’язнені там душі, вивів із пекла всіх старозавітних праведників, а також Адама і Єву. Саме тому ікони з цим сюжетом часто вражають своїм символічним композиційним рішенням. В іконі з музейної колекції євангельському сюжету відведено центральне поле, а в 12 клеймах зображено 12 головних християнських свят.
