У Національному університеті “Острозька академія” 26 листопада за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики відбувся шостий Національний круглий стіл. Цього разу учасники обговорювали тему «Віра, релігія».
Координатором круглого столу став Ігор Козловський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, Президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, член Правління Української асоціації релігієзнавців (Київ).
“Переконаний, що один із найважливіших проявів у суспільстві – вміти розмовляти навіть про чутливі питання одне з одним. Зберігати свободу іншої людини та ставитися з повагою до того, що ця інша людина вважає важливим. Україна – країна з високим рівнем релігійної свободи. Високим і в контексті плюральних західних суспільств, про що відзначають й міжнародні експерти. І це однозначно наші гордість і надбання”, – зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Ключові тези, озвучені учасниками круглого столу:
Олесь Доній, координатор програми круглих столів, директор “Центру досліджень політичних цінностей” (Київ):
«Віра – те, що притаманне будь-якій людині, релігія – не будь-якій. Завдяки діалогу сьогоднішнього круглого столу ми чітко окреслили, що саме філософія любові, справедливість, гідність та свобода можуть об'єднати націю».
Петро Кралюк, доктор філософських наук, професор, проректор Національного університету «Острозька академія» (Острог): «Основою для релігійної єдності в Україні має стати українська національна культура».
Віта Титаренко, доктор філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України (Київ): «Визнання українцями вагомості християнської віри, ідеалів свободи, правди, самопожертви – саме ті складові національної ідеї, які допомагали нації вижити раніше і які стануть основою для нашого майбутнього».
Георгій Коваленко, ректор Відкритого православного університету (Київ): «Переміни розуму, зміни світогляду потребують, і в тому числі, релігійні спільноти. Ми маємо визначитися, що є єдністю. Маємо зрозуміти, що єдність може бути у різних форматах у різних вимірах. Ми можемо бути єдиними навіть тоді, коли ми різні. Наша єдність у різноманітності і наша єдність не має знищувати унікальності кожного».
Олександр Саган, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, віцепрезидент Української асоціації релігієзнавців (Київ): «Сьогодні Україна повинна отримати нову якість публічної теології, яка має прийти на зміну політичній теології. Триває зміна поколінь. Покоління, які виховані ще за часів наявності релігієзнавчого великого пулу, що працював над формуванням цієї свідомості, може відходити. Ми повинні передбачати це. Якісні зміні відбудуться при якісній зміні теологів»
Ігор Козловський: «Наша національна ідея повинна базуватися саме на взаєморозумінні через конструктивний діалог. Цей діалог повинен базуватися саме на цінностях нашої свободи, нашої гідності, нашої любові, нашої кордоцентричності. Тільки тоді ми знайдемо той самий концепт, який дозволить нам дійсно працювати із суспільним благом»
Тетяна Калениченко, кандидат філософських наук, керівниця проєкту «Діалог у дії»: «Конфлікт – це можливість, це діалог, це неспокійний простір вирішити і знайти спільні можливості, почути позиції і інтереси один одного. Головне і ключове: бажання робити це з іншими».
Нагадаємо, 26 серпня Міністерство культури та інформаційної політики презентувало програму масштабного всеукраїнського культурного діалогу «Національний круглий стіл».
Ініціатива МКІП передбачає проведення семи круглих столів у різних містах України – Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці дискутують про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.
«Я би дуже хотів, щоби ми показали цими круглими столами нашому суспільству, що можемо не лише кричати один на одного в телевізійних ефірах, а й слухати одне одного, вміти знаходити нові наративи, які дозволять нашому суспільству, незважаючи на те, що воно різне, бути єдиним… Важливо, що ми починаємо цей діалог. І дуже символічно, що його починають науковці, лідери суспільної думки, а не політики», – зауважив Олександр Ткаченко.
