Інтерактивна карта земельних ділянок мала б стати для України кроком уперед, однак через технічні негаразди цього не сталося. Землевпорядники та ріелтори обговорили недоліки електронної карти та запропонували шляхи її вдосконалення.
Проект із бюджетом в 50 мільйонів запрацював півроку тому. Його фінансування взяв на себе Світовий банк, а за розробку та створення продукту відповідав Держкомзем. Сьогодні електронна кадастрова карта потребує додаткового фінансування та досвідчених експертів-розробників. Мапі, яка дозволяє оглянути земельні ділянки України різних форм власності в режимі он-лайн, бракує коректності, переконують експерти.
Електронний кадастр пропонує на огляд всім зацікавленим інформацію про місце розташування ділянки, її межі, кадастровий номер, форму власності та цільове призначення. Але от дані про самого власника недоступні. Поки що, кажуть розробники. Утім директор компанії «Міжнародна Маркетингова Група» Дмитро Роденко зауважує, що вказування власника земельної ділянки є порушенням закону про персональні дані.
Натоімсть представник компанії «УкрЗемКонсалт» Андрій Вагін переконаний ім’я власника повинно зазначатись. «Якщо у нас така відкритість, давайте реально писати власників земельних ділянок в кадастровій карті. В будь-якому випадку у нас вся земля переходить в особисті права Укрдержреєстру, який завжди має у розпорядженні таку інформацію», — пояснює свою позицію експерт. Най його думку, питання з доступом до інформації про власників землі, можна вирішити просто: надати його тим, хто використовуватиме дані в професійних цілях.
Серед очевидних дефектів електронного кадастру виділяють швидкість роботи та завантаження карти. Щодо проблем технічного характеру, то масштаб аерофотозйомки не дозволяє перевірити чіткість меж земельних ділянок. «Масштаб такий, що межі нібито відповідають дійсності. Але збільшити і подивитись чи вона не має буквально три-чотири метри накладки на сусіда — ми не можемо», — ділиться результатами тестування карти заступник директора ТОВ «Київоблпроектсервіс» Марія Мякота. Експерт розповідає, що багато людей у зв’язку з поганою прив’язкою аерофотозйомки до карти просто не можуть зареєструвати свої ділянки. «На сьогоднішній день важливо, щоб працювало програмне забезпечення, важлива технічна підтримка», — переконана Мякота.
Недоліком, як зазначають представники ринку, є також відсутність на мапі інформації про розміри ділянок. Андрій Вагін нагадав, що на сайті є можливість скористатись лінійкою для вимірювання метрів квадратних, тим не менше, вона не дає можливості з повною точністю відміряти розміри ділянок. «Це просто неможливо. Користуватися лінійкою не зручно, а результати замірів, що зрозуміло, — завжди неточні» — наголошує пан Вагін.
Всі ці недоліки кадастрової карти, слід виправити в максимально короткий термін, переконаний Дмитро Роденко. Він розповідає, що публічною базою даних ринку землі користується доволі широке коло користувачів і в першу чергу — юридичні особи. Інший блок відвідувачів сайту становлять ріелтори. «Ті, хто допомагає купувати та продавати ці ділянки, активно користуються кадастровою картою. Ріелтори використовують он-лайновий інструментарій для того, щоб провірити статуси ділянок, їхнє розташування», — розповідає Роденко. До третьої групи він відносить земле будівельні організації та працівників Державного агентства земельних ресурсів.
Однак, публічна кадастрова карта залишається доступною не для всіх. Особливо це стосується людей похилого віку, селян, людей, що проживають в районних центрах та маленьких містечках, зазначають у Держземагенстві. «Там не всі ще мають вдома комп’ютери, а публічна кадастрова карта, якщо вона створена, повинна бути доступною для кожного», — наголошує представник Державного агентства земельних ресурсів у місті Києві. Боротися з цим планують встановленням сенсорних терміналів при вході до територіальних підрозділів Держземагентства. «Це питання недешеве, але посильне», — підсумовують у агентстві.
