Енергетична безпека, разом із військово-політичною, стає сьогодні реальною проблемою нашої країни і потребує конкретних і оперативних відповідей держави. Вчора про це говорив із журналістами голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик.
Ситуацію в країні він характеризує «як перманентне збройне протистояння з Росією, яке, на щастя, ще не переросло в гарячу фазу». Сподіватимемося, що й не переросте, додає експерт, але при цьому зазначає: «Я гадаю, що збереження напруженості не лише на Кримському півострові, сьогодні залишається в інтересах Росії». Він упевнений, що Україна стала об’єктом не лише військової, але й економічної агресії. І зараз, на думку Боровика, рівнобіжно із захистом військовими методами потрібно думати про захист економічних інтересів країни і, в тому числі, про енергетичну безпеку. Адже Україна багато в чому залежна в цих питаннях саме від агресора.
Експерт розповідає про план конкретних дій, який необхідно прийняти найближчим часом, а також про те, над чим потрібно починати працювати, або продовжувати зроблене раніше. За його словами, цей план буде представлено урядові і він реалізовуватиметься залежно від того, як складатиметься обстановка. Перше, що потрібно зробити, — провести інвентаризацію об’єктів газотранспортного комплексу і нафтогазової галузі. У цьому напрямкові щось вже зроблене, але Боровик упевнений, що відповідні об’єкти слід інспектувати постійно, у тому числі антитерористичними центрами або висококласними фахівцями. «Не можна дати Росії привід для можливого подальшого вторгнення (у її законодавстві є норма про захист об’єктів інфраструктури, і не лише в РФ)», — зазначає експерт і наводить відповідні приклади з нещодавньої історії, зокрема, щодо Туркменістану та Азербайджану. Він упевнений. що це були сплановані диверсії».
Боровик також вважає дуже важливим провести інвентаризацію всіх наявних в Україні запасів газу. Якщо завтра постачання газом буде припинено або зменшиться його обсяг, то можна буде перший час з упевненістю використовувати наявні ресурси, щоб пережити складні періоди.
На третьому за важливістю місці в Боровика стоїть звернення України до Стокгольмського арбітражу. Позов до нього потрібно подавати, але, можливо, не на скасування невигідного газового контракту з Росією від 2009 року, а на зміну його умов. Для цього він пропонує створити спеціальну групу за участю європейських експертів і юристів, яка оцінить усі можливості — від повного розриву до перегляду окремих положень контракту.
Настав час відкрити реверс газу через територію Словаччини, впевнений також експерт. Він посилається на заяву представників керівництва цієї країни, яке готове провести переговори про це, а також на Гюнтера Оттінгера, який заявив, що питання транспортування природного газу через Словаччину вирішене. Боровик зазначає, що бюрократичні процедури вже, скоріше за все, проведено, і від України лишень буде потрібно 20 мільйонів євро (тут можна сподіватися на фінансову допомогу ЄС), щоб побудувати інтерконектор. У результаті до України можна було б щороку транспортувати від 5 до 10 мільярдів кубометрів газу.
Боровик у черговий раз ставить питання про перенесення газовимірювальних станцій на західний кордон України, що також можна було б зробити за допомогою Євроспівтовариства і грантів від наших європейських партнерів. Без цього ми не зможемо більше заробляти на транспортуванні російського газу до Європи і розпочати формування Східноєвропейського газового хабу на основі своїх підземних сховищ. Про це свого часу говорили навіть представники уряду, який пішов.
Всі ці пропозиції експерт називає технічними, які підлягають реалізації в найближчий час, і переходить до пропозицій, що мають стратегічне значення. Це, на його думку, імплементація всіх положень другого енергопакету, який Україна прийняла, але реально, на практиці він не працює. Настав час розпочати також підготовку до імплементації третього енергопакету, який, за словами Боровика, забезпечить захист національних інтересів та енергетичної безпеки держави від монополіста («Газпрому»), який хоче контролювати тут усе, що пов’язане з газом. Нам потрібно це зробити, переконує експерт, хоч би для того, щоб «стати під юридичну парасольку», яка працює в європейській газотранспортній галузі.
Серед заходів, які перераховуються експертом, реорганізація «Нафтогазу України» (аж до приватизації), ротація його керівних кадрів, перехід на нові тарифи і принципи ціноутворення в газовій галузі. Він наполягає на необхідності підвищення до економічно обґрунтованого рівня цін на газ для населення з визначенням соціально незахищених верств населення і заходів для його захисту, реконструкція української ГТС («є проекти, засоби і компанії, які бажають цим зайнятися, потрібне лише «зелене світло» для цього»).
Останнім, але найважливішим пунктом своєї мобілізаційної енергетичної програми Боровик називає енергозбереження і використання альтернативних видів палива. Він закликає створити в країні фонд енергозбереження, куди перераховуватимуться суми штрафів, сплачених підприємствами-марнотратниками. Кошти фонду не йтимуть до бюджету, а зможуть витрачатися тими ж і іншими підприємствами на впровадження енергозберігаючих технологій, реконструкцію та модернізацію. Експерт покладає великі надії на проекти видобутку сланцевого газу, які вже реалізуються в країні, і на будівництво LNG-терміналу. При цьому він допускає, що такий термінал зовсім не обов’язково будувати. Замість нього можна використовувати сучасні танкери, здатні після прибуття в порт розріджувати газ і спрямовувати його до газотранспортної мережі.
Відповідаючи на запитання журналістів, Боровик негативно оцінив намір самопроголошеної кримської влади досягти енергетичної незалежності від України і передбачив, що в цьому випадкові півострів відразу «згасне». Відповідаючи «Дню», який нагадав про нещодавню оцінку Юлією Тимошенко газових контрактів 2009 року як добрих, експерт заперечив, що якби це було так, то в України не виникло б серйозних проблеми при їх виконанні. Що стосується перспектив приватизації «Нафтогазу», забороненої законодавством України, то Боровик зазначив, що цей процес розтягнеться на рік чи два і почнеться з наведення ладу, можливо, за допомогою європейських компаній, з ротації і скорочення кадрів. І навіть передбачив, що в процесі приватизації монополіста зможуть взяти участь не лише західні, а й російські компанії: якщо не «Газпром», то така провідна приватна компанія як «Новатэк». І дійсно, її капіталізація за п’ять років подвоїлася до $38 мільярдів, що дозволило ввійти до десятки найбільших компаній світу за рівнем прибутковості для акціонерів.
