Нова філософія податкової міліції, як стверджує її голова Віктор Жвалюк, полягає в попередженні податкових правопорушень, а не в обов’язковому покаранні тих, хто їх скоїв. За його словами, податкова міліція тепер не буде безпідставно втручатися в діяльність малого й середнього бізнесу, а відносини з великим бізнесом будуватимуться з ухилом на профілактичну роботу. Іншими словами, податкова міліція відтепер не караючий меч фіскального відомства, а друг і союзник усіх суб’єктів підприємницької діяльності. Вона навіть готова пробачити тим, хто вперше оступився й не сплатив своєчасно те, що належить, до бюджету.
Прикладом такого толерантного ставлення до вітчизняного бізнесу, як повідомив Жвалюк на брифінгу в четвер, поточного року є звільнення від кримінальної відповідальності понад тисячу юридичних осіб, які добровільно компенсували збитки, що їх зазнала скарбниця. Лише за рахунок цього бюджет додатково отримав 125 млн. гривень.
Скорочуються й витрати податкових міліціонерів. Адже порівняно з минулим роком вони на півтори тисячі зменшили кількість проведених перевірок. А з введенням у дію електронної системи адміністрування ПДВ, обіцяє головний податковий міліціонер країни, кількість перевірок підприємств взагалі буде зведена до мінімуму.
Проте багато підприємців про нову податкову філософію навіть не підозрюють. Про це свідчить, зокрема, те, як важко йде декриміналізація ПДВ: з неправомірним нарахуванням і сплатою цього податку пов’язані більш як 50% виявлених податковою міліцією економічних злочинів. Дедалі більше випадків перенесення податкових зобов’язань щодо ПДВ на фіктивні фірми. За кілька місяців, що минули з початку операції «Фірма», податкові міліціонери виявили 3,2 тисячі таких структур і встановили понад двi тисячi випадків незаконного відшкодування ПДВ. У результаті заявлену до відшкодування суму вдалося зменшити на 2,1 млрд. гривень. У цій невтішній статистиці є, щоправда, один відрадний факт: якщо раніше податкова міліція тільки клала край діяльності таких «фірм-одноднівок», то тепер вона цим не обмежується і прагне встановити їхніх засновників. У відповідних списках уже 474 фізичні та 550 юридичних осіб. Порушено 600 кримінальних справ. Лише цього року викрито 312 конвертаційних центрів (більшість iз них сконцентрована в індустріальних областях — Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, а також у Києві).
На думку Жвалюка, основну причину «невикорiнюваності» фіктивних фірм слід шукати в недосконалості чинної системи реєстрації юридичних осіб. Проте він упевнений, що зрештою давнішні пропозиції податківців будуть прийняті й реєстрація перейде до органу, здатного цілком проконтролювати законність створення підприємства, тобто до податкової служби.
Інша поширена схема незаконного отримання бюджетних коштів — проведення сумнівних експортних операцій з неліквідною продукцією, вартість якої часто завищена в сотні й навіть тисячі разів. Для прикладу Жвалюк продемонстрував мембрану ціною в одну гривню, але задекларовану на суму дві тисячі гривень. Тепер, завдяки спільній з Митною службою системі контролю, податковій міліції вдається упереджати псевдоекспорт ще на стадії формування експортно-імпортних операцій і оформлення митної декларації. У результаті сума відшкодування ПДВ зменшена на «віртуальні» 4,4 млрд. гривень (20%). Усього ж за 10 місяців цього року за рахунок руйнування тіньових схем ухилення від оподаткування податкова міліція внесла до бюджету 3,2 млрд. гривень.
