У 2016 році вперше після депресивних 2012—2013 та кризових 2014—2015 рр. економіка України продемонструвала позитивні показники економічного зростання. За три квартали року приріст ВВП складав у постійних цінах 1,3%. Аби зрозуміти значущість цього факту, варто нагадати, що востаннє (якщо не рахувати сумнівного четвертого кварталу 2013 р.) позитивний показник український ВВП демонстрував у другому кварталі 2012 року.
ПОЗИТИВНІ ПЕРЕДУМОВИ
Важливо, що основним рушієм виходу економіки з кризи стали інвестиції в основний капітал. За три квартали вони збільшилися на 16,4%. Активізація інвестиційних процесів дала відповідний поштовх для вітчизняного машинобудування та будівельної галузі. Останнє, у свою чергу, стимулювало випуск будматеріалів.
Зростання сукупного внутрішнього попиту спричинило збільшення імпорту. У порівнянних цінах за три квартали він збільшився на 2,2%. Водночас експорт був на 5,3% меншим, ніж торік. Це різко погіршило стан торговельного балансу, а його негативний внесок у ВВП зріс порівняно з трьома кварталами 2015 року в чотири рази.
Зафіксовані у 2016 р. тенденції економічного зростання виявилися несподіваними для багатьох експертів. Збільшення капітальних інвестицій відбувалося за збереження утрудненого доступу до кредитування та вкрай слабких бюджетних видатків. Інвестиції зростали насамперед за рахунок украй обмежених власних коштів підприємств. Це свідчить про здорові процеси адаптації бізнесу до макроекономічних ризиків, його реакції на конкурентні виклики. Проте питання про те, як довго цей тренд триватиме, залишається відкритим.
ЗАГАЛЬНОСВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ І МІСЦЕ УКРАЇНИ
Загалом очікування щодо перспектив зростання української економіки у 2017 році — досить оптимістичні. Сприятливим буде зовнішній ринок. Наразі провідні міжнародні аналітичні структури сповідують обережний оптимізм з приводу динаміки світової економіки у 2017 р. Вони очікують на помірне зростання порівняно з 2016 роком. Згідно з прогнозами, очікується поміркована позитивна динаміка цін на основну експортну продукцію України, зокрема — зерно та метал. Експортерам сприятиме також прогнозована ревальвація долара США.
Отже, в наступному році варто очікувати відновлення позитивних показників приросту експорту. Між тим, загальна обмеженість динаміки світової торгівлі не дозволить експорту стати дієвим рушієм економічного зростання, як це було, наприклад, у 2003—2004 чи 2006—2007 рр. Головні чинники економічного зростання позиціонуватимуться на внутрішніх ринках.
ГАЛУЗІ — РУШІЇ ЗРОСТАННЯ
Можна очікувати, що у 2017 р. триватиме адаптація суб’єктів господарювання та споживачів до посткризових реалій. Тож варто очікувати збереження тренду зростання капітальних інвестицій. Також мають й надалі поліпшуватися підприємницькі очікування та споживчі настрої.
У разі досягнення стабілізації ситуації в зоні АТО додатковим чинником зростання стануть відбудова зруйнованих житла та інфраструктури, відновлення ділової активності у «прифронтовій» зоні.
У зв’язку з продовженням зростання будівельної діяльності з високою ймовірністю можна очікувати на позитивну динаміку у виробництві будівельних матеріалів. Також зростатиме дорожнє будівництво, стимульоване коштами державного бюджету та бюджетів місцевих громад, які спрямовуватимуть доходи на ремонт та будівництво місцевих доріг.
У кращому становищі будуть підгалузі, які вже мають певні усталені джерела фінансування через попит, вертикальну інтеграцію чи програми бюджетного фінансування. До таких, зокрема, належать: аграрне машинобудування, виробництво машин для харчової промисловості, для металургії, енергетичне обладнання, пов’язане з інвестуванням в енергозбереження, виробництво залізничного рухомого складу, галузі оборонно-промислового сектору.
СПОЖИВЧИЙ ПОПИТ
2017 року очікується відчутне посилення внеску в економічне зростання з боку споживчого попиту. Основним рушієм цього стане підвищення з 1 січня наступного року до 3200 грн мінімальної заробітної плати. Збільшення доходів малодохідних категорій населення сприятиме зростанню попиту, насамперед — на товари повсякденного вжитку масового виробництва. Це стимулюватиме випуск продукції харчової та легкої промисловості.
Проте потужність цього ефекту дуже залежатиме від доступу підприємств до фінансових ресурсів, потрібних для збільшення та модернізації виробництва у відповідь на зростання споживчого попиту. А також — для збереження прибутковості бізнесу шляхом приведення продуктивності праці у відповідність з її підвищеною вартістю.
РИЗИКИ ТА «НЕБАЖАНІ» ВПЛИВИ
Як завжди, реалістичність прогнозу залежить від врахування можливих ризиків. Якщо вивести за дужки ймовірні, проте малопрогнозовані позаекономічні впливи (активізація воєнних дій на Сході, поширення способів «гібридної війни» проти України, загострення суспільно-політичної кризи), залишається чотири основні економічні ризики.
Ризик перший — пов’язаний з глобальною економікою. Якщо відбудеться зниження показників її зростання та погіршення кон’юнктури традиційних експортних ринків, відтак відновиться спад в експортоорієнтованих секторах економіки України. Також може послабитися приплив прямих іноземних інвестицій, що негативно відіб’ється на економічному зростанні та курсі гривні.
Ризик другий — надмірне прискорення інфляції на основі «розігріву» споживчого ринку. Результатом буде жорстка монетарна політика, яку здійснюватимете Нацбанк у рамках ідеології інфляційного таргетування. Можливий наслідок — пригнічення капітального інвестування та гальмування економічної активності в цілому.
Ризик третій — перевищення «планового» показника девальвації гривні (наприклад, через стрімке погіршення торговельного сальдо, або погіршення з певних причин курсових очікувань). Це може призвести до додаткового посилення інфляції, подорожчання імпортних енергоресурсів, до зростання потреби в додаткових коштах для погашення та обслуговування державного боргу в іноземній валюті.
Ризик четвертий — неотримання очікуваних додаткових надходжень до бюджету і Пенсійного фонду від підвищення мінімальної заробітної плати. Що змушуватиме покривати бюджетний розрив через збільшення запозичень на внутрішньому ринку. Приміром, через приховану емісію. Це може призвести до макроекономічної дестабілізацією, або до жорстких заходів НБУ щодо монетарної політики. Альтернативою може бути зменшення бюджетних видатків, з яких найпершими будуть скорочені видатки розвитку.
КОНТРЗАХОДИ: ПРО ЩО ВАРТО ПОДБАТИ УРЯДОВІ?
Тому уряду варто було б здійснити низку кроків щодо запобігання ймовірним ризикам, а саме:
• сприяти інвестиційним процесам як ключовому рушію прискорення економічного зростання, передбачити спрощення доступу підприємств до «довгих» кредитів, оптимізувати капітальні видати центрального та місцевих бюджетів, заохочувати індивідуальні інвестиції у розвиток дрібного бізнесу та житлове будівництво/модернізацію житла;
• сприяти експорту для компенсації погіршення сальдо зовнішньої торгівлі. Основними заходами в цьому напрямку мають стати побудова фінансових механізмів експортного страхування, надання інформаційної та дипломатичної підтримки просуванню вітчизняних товарів на зовнішні ринки;
• заохочувати розвиток малого та дрібного бізнесу. А також поглиблювати дерегуляцію, надавати стимули для започаткування власної справи, сприяти виходу малих підприємств на зовнішні ринки тощо;
• запобігати інфляції через немонетарні інструменти: конкурентну політику, сприяння розвитку внутрішнього ринку;
• проводити активну політику на ринку праці для запобігання зростанню безробіття через подорожчання праці для роботодавців.
Отже, оптимізм щодо перспектив вітчизняної економіки може бути обґрунтованим, лише якщо він поєднуватиметься з відповідальним ставленням до ризиків, з якими може зіткнутися Україна наступного року.
Із 1 січня 2017 року в Україні набуває чинності низка нових правил і законопроектів
ЗМІНИТЬСЯ СИСТЕМА НАРАХУВАННЯ ПЕНСІЙ
З 1 січня, відповідно до закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», запускається накопичувальна система виплати пенсій. Це означає, що кожен українець молодше 35 років починає відраховувати частину своєї зарплати на майбутню старість. Такі відрахування акумулюються на індивідуальному рахунку, скористатися якими можна буде виключно після виходу на пенсію.
Протягом 5 років — з 2017 до 2022 — відсоток відрахувань поступово зростає: з 2% і до 7%. При цьому, однак, зберігаються і відрахування на солідарну пенсійну систему. Таким чином, при одночасному збереженні і солідарною (старої), і накопичувальної (нової) пенсійної системи деяким категоріям громадян доведеться платити більше від 22% + 2% до 22% + 7% податків протягом найближчих років.
Нагадаємо, що зараз мінімальна пенсія становить 1247 гривень, а протягом наступного року вона збільшиться до 1400 грн. І це за мінімального прожиткового мінімуму в 1600 грн і зростання зарплати до 3200 грн.
ДЕРЖАВА ПОЧНЕ РЕГУЛЮВАТИ ЦІНИ НА ДЕЯКІ ЛІКИ
Кабмін ухвалив рішення про запровадження з 1 січня державного регулювання цін на ліки проти серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу і бронхіальної астми, яке повинно забезпечити зниження цін. На вказаний перелік ліків будуть встановлені граничні ціни (вища межа цін) на рівні не вище, ніж у країнах-сусідах. Визначено 5 країн-сусідів: Польща, Латвія, Словаччина, Угорщина, Чехія.
Вартість ліків відшкодовуватиметься коштом держави, на це у проекті Державного бюджету на 2017 рік передбачено 500 млн грн, ще 632 млн грн закладено на відшкодування вартості інсуліну.
МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА ПІДВИЩИТЬСЯ ДО 3200 ГРН, А ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ — ДО 5266 ГРН
Умови для підвищення зарплати створила Верховна Рада України, підтримавши за основу і в цілому законопроект №5130 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Ним встановлюється новий порядок формування тарифної сітки оплати праці. За відповідний законопроект проголосували 227 народних депутатів при необхідному мінімумі 226.
Раніше міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що з 1 січня 2017 року мінімальна зарплата вчителя в Україні становитиме 5266 грн.
Також із 1 січня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати вже не змінюватиметься протягом року залежно від перегляду прожиткового мінімуму. Але, як і раніше, він встановлюватиметься ВРУ не рідше, ніж один раз на рік.
ДИРЕКТОРИ ШКІЛ ТА РЕКТОРИ ВИШІВ ПОЧНУТЬ ПОДАВАТИ Е-ДЕКЛАРАЦІЇ
Національне агентство із запобігання корупції повідомило, що починаючи з 1 січня розшириться коло суб’єктів е-декларування.
Під другу хвилю е-декларування потраплять особи, які вже заповнювали електронні декларації за 2015 рік, а також прирівняні до них для цілей закону України «Про запобігання корупції» посадові особи, юридичні особи публічного права.
У АГРАРІЇВ ЗАБЕРУТЬ ПІЛЬГИ
У чинному Податковому кодексі написано, що з 1 січня 2017 року всі аграрії переходять на загальну систему оподаткування. І якщо Верховна Рада України не затвердить якихось нових норм, то це відбудеться автоматично.
Так, для аграріїв буде скасовано спеціальний режим оподаткування галузі.
Водночас дотації на сільське господарство в 2017 році збільшаться удвічі і становитимуть 5,5 млрд грн. У 5 разів зросте бюджет Міністерства аграрної політики і становитиме 7,4 млрд грн.
