«Уже місяць нас годують обіцянками, що стабілізується економічна ситуація в країні, зупиниться зростання долара й інфляція. За останній тиждень життя в Україні стало нестерпним, це голокост у ХХІ столітті: продукти подорожчали вдвічі, ліки в ціні піднялися на 50%, послуги ЖКГ і газ на 50%, проїзд у Києві в маршрутках уже становить чотири гривні», — заявляє представник ініціативної групи Ірина Богданець.
«У понеділок ми дали 48 годин цій владі для стабілізації ситуації в країні, — не піклуючись про політкоректність пише вона, — але, окрім публічних заяв і чергової порції безглуздих обіцянок, нічого не зроблено! Наше терпіння вичерпалося: разом з Євромайданом на пікети в усій країні виходять бюджетники, пенсіонери й студенти». «Ми закликаємо всі обласні центри України, всіх активістів, усіх вчителів, лікарів, комунальників вийти на центральні площі своїх міст і вимагати від цієї влади гідного життя!» — закликає Богданець.
Її можна було б звинуватити в надмірній емоційності. Але останнім часом і економічні експерти, спираючись на розрахунки, звинувачували Нацбанк у тому, що виділене ним для підтримки банків щедре рефінансування одразу опиняється на валютному ринку. У результаті в країні спостерігається рекордне падіння гривні — з 8,2 гривні за $1 (на початок року) до 13 гривень.
Схоже, Нацбанк намагається реагувати на критику. З 15 квітня він підвищив облікову ставку з 6,5% до 9,5% річних (попередня ставка утримувалася з 13 серпня 2013 року). Центробанк пояснює своє рішення «напруженою ситуацією на грошово-кредитному ринку, що є наслідком погіршення ринкових очікувань економічних агентів на тлі суспільно-політичних подій».
На сайті НБУ пишуть, що складна макроекономічна ситуація, девальвація гривні й заплановані реформи уряду створюють ризики для цінової стабільності. Зокрема, інфляція в річному вимірі в березні вже збільшилася до 3,4% з 1,2% у лютому. «З метою стримування інфляційних процесів і збалансування ситуації на грошово-кредитному ринку, — говориться в повідомленні, — правління Національного банку вважає за необхідне вжити заходів у напрямку збільшення внутрішньої вартості національної грошової одиниці за рахунок використання важелів процентної політики».
У Нацбанку вважають, що разом з іншими стабілізаційними заходами це дозволить підвищити привабливість банківських депозитів, а також позитивно вплинути на кон’юнктуру валютного ринку України. Щоб згладити вплив зміненої облікової ставки на вартість введеного останнім часом механізму оперативної підтримки ліквідності банків, вирішено також дещо знизити ціну рефінансування банків (з трьох до двох облікових ставок, або з 19,5% до 19% річних). НБУ підвищив також «робочу» ставку рефінансування з 7,5% до 14,5%.
Директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова зазначає, що таке рішення НБУ ухвалив з урахуванням досвіду регулювання грошово-кредитного ринку в нестандартних ситуаціях. «Оптимальним варіантом дій у подібних умовах є поєднання двох складових, — говорить вона. — Це максимальна підтримка ліквідності банків з метою своєчасного виконання ними всіх своїх зобов’язань. А також сприяння збільшенню вартості грошової одиниці, зокрема через важелі процентної політики». Це, за її словами, «обмежує спекулятивний попит на ресурси й сприяє відновленню ресурсної бази банків».
Відповідну заспокійливу заяву зробив і голова Нацбанку Степан Кубів. Повернувшись днями з весняних зборів МВФ і Світового банку у Вашингтоні, він пообіцяв на одному з телеканалів у мінімальні терміни навести лад на фінансовому ринку. «Протягом двох-трьох тижнів будуть реальні кошти, отримані Україною для виконання дворічної програми, про яку ми з вами говорили. Це дуже велика сума порівняно зі стандартами траншування Міжнародного валютного фонду. Нас запевнили, що максимально швидко, виконуючи формальні процедури, ці кошти будуть надані Україні», — сказав Кубів. Він запевнив, що після отримання кредитних коштів курс гривні стабілізується. А всі фінустанови, причетні до валютних спекуляцій, будуть покарані аж до позбавлення ліцензій. «Курс буде значно нижчим, це буде реальна складова фундаментального характеру. Відповідні практичні дії знатиме вся країна, які кроки зробили щодо спекулянтів, які заробляють ці кошти», — запевнив головний банкір.
Як ставиться до дій Нацбанку і заяв його керівництва бізнес?
Катерина МЕЛЕШ, генеральний директор фінансової компанії «Центр фінансових рішень»:
— Щоб зміна облікової ставки справила ефект на економіку — треба, щоб ці відсотки відбивалися на вартості позикових ресурсів, а це не так.
Вартість позикових коштів банків, що складається зокрема з депозитів населення і юридичних осіб, не лише не зменшиться через нову облікову ставку, а зросте, адже облікова ставка НБУ впливає на ставку рефінансування комерційних банків Національним банком.
Андрій АНТОНЮК, голова ради Федерації працедавців м. Києва:
— Гроші й до нинішнього підвищення облікової ставки в Україні були, напевно, найдорожчими в світі. Звісно, це негативно впливало на розвиток бізнесу. Через це всі буквально стогнали. А якщо попереду в нас приплив інвестицій, то облікову ставку, а отже й кредитні ставки, треба було б, навпаки, знизити. Щоб економіка ожила й почала працювати.
Але якщо спочатку підвищуються гроші, а потім нам обіцяються гроші, то бізнес робить висновок: напевно, гроші навряд чи прийдуть. Він розуміє, що й без того дорогий фінансовий ресурс стане ще дорожчим. Бізнес розуміє: з грошима в нас проблема через великий їх відплив з країни. Останніми роками бізнес був вимушений 50% своїх обігів витрачати на корупцію — плюс були дорогі гроші.
Але й сьогодні рівень корупції не знизився. А якщо гроші стануть ще дорожчими. Це загрожує тим, що багато підприємств збанкрутяться й закриються, люди залишаться без роботи. А можна ж трохи стимулювати економіку, здешевивши гроші для бізнесу й ослабивши податкове навантаження. А без цього в нас з’явиться безліч безробітних, які прийдуть в центри зайнятості.
Причому пік такої ситуації, на мою думку, буде вже до літа. Замість людей, які сплачують податки, ми можемо отримати натовп, що просить і легко перетворюється на натовп, що вимагає.
Сергій КРАВЧЕНКО, експерт Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України:
— Коли надійдуть гроші МВФ, поки абсолютно незрозуміло. Наші донори, назвемо їх так, поки, схоже, не знають, кому ці гроші давати. Я думаю, до тих пір, поки в країні немає президента, гроші до нас не зайдуть. Тому підвищується облікова ставка. Адже резерви Нацбанку настільки мізерні, що з їхньою допомогою курс ніяк не утримати. Та до того ж на цьому спекулянти можуть чудово заробити. Я вчора зустрічався з однією обізнаною людиною, й вона називала мені цифри, зароблені на валютних іграх. Цифри колосальні, навіть неймовірні. Спекулянти заробили їх, звісно, за рахунок населення. Схема така: НБУ дає якомусь банку гроші, а той уже продає. А коли треба, гроші повертаються до Нацбанку. Це так звана свічка. Така ситуація на фінансовому ринку призводить до того, що ні експорт, ні імпорт сьогодні не працюють. Тому що ніхто не знає, яким завтра буде курс гривні. Якщо завтра пролунає постріл десь на південному сході, то кожен розуміє, яким буде долар. Отже, наш бізнес сьогодні стоїть немов заморожений. До того ж почалися його незрозумілі тотальні перевірки, які визначають як планові, хоча в планах їх не було. Чого хочуть досягти? Нам кажуть: затягнемо тугіше паски. Ми не проти, але зробіть кредитний ресурс дешевшим, щоб наша молодь могла відкривати свій бізнес. Сьогодні це практично неможливо. Тому що кредити від 35% — це ще не межа. Є банки, що пропонують депозити по 28,5%. Які в них можна взяти кредити? Адже у сфері обслуговування прибуток 15—20% річних. За рахунок чого погашати кредит? Тому бізнес у країні практично не працює, а заробити щось можна лише на спекулятивних операціях. Малий і середній бізнес просто в жалюгідному стані.
P.S. Нацбанк тимчасово відключив 14 банків від системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку, повідомляє сайт НБУ. Причиною такого рішення названі обмінні курси, що виставлялися цими банками на валютному ринку й таким чином «дестабілізаційно впливали» на курс гривні й «формували негативні очікування». Вжиті заходи спрямовані на стабілізацію ринкових очікувань обмінного курсу гривни й сприяють ухваленню більш зважених управлінських рішень суб’єктами валютного ринку, зазначається в повідомленні НБУ. При цьому банки, до яких застосовано санкції, не називають. Але в результаті долар одразу подешевшав на 75 копійок.
