Агросектору готують зміну чинної системи податкових пільг. Підстава міститься в національному плані дій на 2013 рік щодо впровадження президентської Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». В ньому записано, що до квітня 2013 року треба подати на розгляд до парламенту законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реформування фіксованого сільськогосподарського податку та перегляду пільг зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств. За словами учасників аграрного ринку, цей документ сьогодні готує Міністерство доходів та зборів. Тож з доброї волі нардепів та розчерку пера гаранта агрохолдинги й середні і дрібні сільгоспвиробники скоро можуть позбутися податкових пільг. І хоч предмет фінансового торгу, якщо співставити їх із сумами дотацій інших галузей, не такий і великий (за оцінками агроекспретів, він становить 5—6 мільярдів гривень в рік), однак для аграріїв — це відчутно. Представники 10-ти українських асоціацій агропромислового комплексу та міжнародного бізнесу найближчим часом направлять лист-звернення на ім’я глави держави, спікера парламенту і очільника Кабміну з проханням не допустити скасування пільгових режимів оподаткування сільгосптоваровиробників.
У першу чергу аграрні лобісти хочуть відстояти фіксований податок для сільгоспвиробників. Сьогодні цей податок у перерахунку на 1 га становить в середньому 5-7 гривень. Його сума не змінювалася з 1996 року. Його користувачами є великі агрохолдинги та значна частка середніх і малих сільгосппідприємств.
«Сума втрат у разі скасування податкових пільг сільгосптоваровиробників становитиме понад 19 мільярдів гривень, що спричинить зменшення прибутковості на понад 50%. Лише прямий економічний ефект від скасування податкових пільг для аграріїв, за розрахунками економістів, забезпечить зниження обсягів валової продукції сільського господарства на 8%», — зауважує президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Алекс Ліссітса. В УКАБ порахували, що скасування пільг стосуватиметься 56 тисяч господарюючих суб’єктів, які дають роботу 650 тисячам працюючих у сільській місцевості. Кількість збиткових підприємств у такому випадку зросте із 17-30% від загальної кількості (що становить 7-13 тисяч господарств) до більш ніж 50% (або більше 20 тисяч). «Господарства змушені будуть скоротити, а подекуди й зупинити сільськогосподарське виробництво, що негативно позначиться не лише на економічних показниках, але і на соціальному становищі населення», — додає генеральний директор УКАБ Володимир Лапа.
Ліссітса вважає, що єдиний фіксований податок треба зберегти на найближчі три роки, а далі «треба реформувати». «Ввести прогресивний податок, щоб навіть якщо будуть зміни, то — заплановані, узгоджені з аграріями, які запроваджуватимуть не з сьогодні на завтра, бо комусь треба наповнити бюджет», — додає експерт. На його думку, будь-яка ревізія цього податку сьогодні призведе до повної його відміни. «Якщо зараз почнемо ревізію фіксованого податку в сільському господарстві, то успішно доб’ємо за два роки весь дрібний і середній бізнес на селі. А це величезна кількість зайнятих на селі», — прогнозує він.
Не згоден агробізнес і з наміром відмовитися від ПДВ, яке сьогодні акумулюється на спеціальних рахунках.
Утім, у Міністерстві доходів і зборів України переконані, що роблять правильно, бо почастішали випадки зловживань з використанням податкових пільг в аграрній сфері. Тож запровадження диференційованого сільськогосподарського податку (залежно від виду діяльності) має допомогти організувати фінансову стабільність в галузі, повідомляє УНІАН з посиланням на дані прес-службі міністерства. 2012 року, за даними міністерства, пільговим режимом оподаткування, що передбачає право виробника не платити податок на додану вартість, а залишати його для власних фінансових потреб, скористалися 16 тисяч сільгоспвиробників. Загальний обсяг невиплаченого податку, що залишився в розпорядженні аграріїв, склав 14,7 мільярда гривень. «Крім того, для виплати компенсації товаровиробникам за продані молоко і м’ясо в живій вазі на переробні підприємства на спеціальні рахунки, відкриті в органах Держказначейства, було перераховано 1,1 мільярда гривень податку на додану вартість», — повідомили в прес-службі. Разом з тим, відзначають в міністерстві, незважаючи на настільки суттєві державні преференції, економічної стабільності в галузі так і не досягли. «Головною причиною тому є використання сільгосппідприємств у схемах ухилення від сплати податків, що дозволяють скорочувати надходження з податку на додану вартість підприємствам інших галузей», йдеться у повідомленні.
Натомість УКАБ така мотивація міністерства здається щонайменше дивною. Мовляв, якщо проаналізувати в ретроспективі економічний ефект від дії пільгового режиму для АПК, то економічні здобутки очевидні. Як підрахували в УКАБ, починаючи з 1999 по 2011 рік, завдяки податковим пільгам аграрії збільшили обсяги сільськогосподарського виробництва на 70%. З 2001 по 2012 рік обсяги експорту продукції АПК зросли майже в 10 разів із 1,8 мільярда доларів до 17,9 мільярда доларів. При цьому позитивне сальдо збільшилося з 700 мільйонів доларів до 10,4 мільярда доларів або в 15 разів, підрахували фахівці асоціації.
«Ніхто не думає, що в усьому світі сільське господарство дотовано. Ніхто не думає про те, що українські селяни тримають на своїх плечах всю національну економіку: АПК України експортувало 2012 року продукції на 18 мільярдів! При цьому минулорічні ціни для українського споживача по всьому ряду продукції не піднімалися, а ціни закупівельні на насіння, пальне — зросли. Виходить, що в аграріїв хочемо забрати останнє? Що ми хочемо: повернутися в 1990-ті роки, коли землю не обробляли, чи хочемо розвивати наш агросектор ефективно, інноваційно, експортно-орієнтовано? Виникає логічне запитання щодо подальшої перспективи аграрного сектору взагалі. Тому ми звертатимемося до Президента, голови Верховної Ради і уряду з тим, щоб вони хоча б пішли з нами на діалог і не приймали помилкових рішень, які через два-три роки доведеться скасовувати, але час буде втрачено», — підкреслив Ліссітса.
